Ремонтні роботи: класифікація та бухоблік

На практиці працівникам підприємства доводиться самостійно вирішувати, які з операцій відносяться до ремонту, а які до змісту (технічного обслуговування). В основі такої класифікації використовується базовий принцип:

• Підтримання об'єкта в справному стані і його працездатності - це технічне обслуговування.

• Відновлення справного стану і працездатності - це ремонт.

Бухгалтер поодинці із завданням класифікації витрат на утримання та на ремонт не впорається. У цьому повинні допомогти технічні фахівці підприємства. Причому вид робіт повинен вказуватися безпосередньо в документах ще на етапі їх організації. Зокрема, в актах виконаних робіт, наданих підрядними організаціями, в накладних на відпуск запасів доцільно вказувати «зміст (технічне обслуговування)» або «ремонт».

Але, якщо говорити про цей конкретний випадок, то для класифікації ремонтних робіт в цьому випадку є нормативний акт, в якому містяться переліки робіт відповідно до їх класифікації в якості «ремонтних» витрат або витрат на утримання. Ви можете використовувати його теж. Це Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу № 102 від 30.03.98 р. 

З 1 січня 2015 року підприємства здійснюють податковий облік основних засобів за даними бухгалтерського обліку, з урахуванням порядку розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування, який визначено в п.138.3 ПКУ. 

З урахуванням вартості цих господарських операцій та п. 14 ПСБО 7 «Основні засоби», яким передбачено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція і т. п.), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта, вважаємо, що ці витрати треба визнати капітальним ремонтом , а від так на їх суму збільшувати первісну вартість вантажного автомобіля. Але не треба забувати, що вартість цих господарських операцій дозволяє нам обліковувати їх результат, як окремий об’єкт основних засобів.  

Тому облік усіх господарських операцій, які Ви перелічили в запитанні, безпосередньо буде залежати від того, як ця операція буде відображена в бухгалтерському обліку. Розглянемо можливі варіанти:

1. Підприємство визнає ці витрати капітальним ремонтом і збільшує первісну  вартість автомобіля. У цьому випадку усі витрати на виготовлення тенту або купівлю і установку бампера чи скла (від безпосередньої закупівлі до оплати робіт по встановленню на автомобіль) Ви накопичуєте на рахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», а потім на цю суму збільшуєте первісну вартість вантажного автомобіля. Треба зауважити, що вантажний автомобіль відповідно до п.138.3.3 ПКУ відноситься до 5 групи основних засобів з мінімальним строком корисного використанні 5 років. Витрати підприємство може визнати тільки у розмірі амортизаційних відрахувань, які воно нараховує на цей вантажний автомобіль в цілому. Це важливі тези, які наш ще знадобляться. 

2. Підприємство у кожному з описаних Вами випадках визнає окремий об’єкт основних засобів. Податковий облік нам це теж зробить дозволяє. Бухгалтерський облік витрат ведемо також по рахунку 152, але потім вводимо в експлуатацію окремі основні засоби, які вже будуть обліковуватись не на рахунку 105 «Транспортні засоби», а на рахунку 106 «Інструменти, пристосування, інвентар». А це значить, що і в податковому обліку їх теж можна віднести до 6 групи «інструменти, прилади, інвентар, меблі» з мінімальним строком корисного використання 4 роки. Що це дає? По-перше, менший строк корисного використання природно має більші суми амортизаційних відрахувань. По-друге, більші амортизаційні відрахування, у свою, чергу збільшать витрати підприємства, а це зменшить оподатковуваний прибуток.