• Посилання скопійовано

ПДВ-рахунок: коротко про головне

Як працює ПДВ-рахунок у системі електронного адміністрування?

ПДВ-рахунок – це рахунок, відкритий платнику ПДВ у системі електронного адміністрування, запровадженої з 1 лютого 2015 року. Правила цієї системи викладено у статті 200¹ Податкового кодексу України і Порядку електронного адміністрування податку на доданну вартість, затвердженим постановою КМУ від 16.10.2014 №569. Система працювала у тестовому режимі протягом перехідного періоду до 1 липня поточного року.

ПДВ-рахунок призначений:


- для контролю суми ПДВ, на яку платник податків може зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН);

- сплати задекларованих податкових зобов’язань до бюджету.

Платник ПДВ має право отримувати від ДФС інформацію про стан свого електронного рахунку і суму податку, на яку він може зареєструвати податкову накладну. Для отримання такої інформації йому потрібно направити запит до ДФС України.

Платник податків повинен поповнити ПДВ-рахунок «живими» коштами:

- для реєстрації податкової накладної в ЄРПН – якщо на момент реєстрації сальдо формули з п. 200¹ (ΣНакл) менше, ніж сума ПДВ у такій податковій накладній. Цей обов’язок виникає з 1 липня 2015 року, коли система електронного адміністрування запрацювала у повному обсязі;

- для сплати задекларованих податкових зобов’язань.

Разом з тим, кошти з ПДВ-рахунка можна перераховувати тільки:

- до бюджету для сплати податкових зобов’язань з ПДВ;

- на спец рахунок (для підприємств, що застосовують спеціальний режим оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (стаття 209 ПКУ);

- на поточний рахунок платника (за його заявою), але тільки в тій сумі, яка залишиться після сплати задекларованого ПДВ і погашення податкового боргу (за наявності).

ПДВ-рахунки відкривають виключно на підставі реєстру платників податків, який Державна фіскальна служба подає до Казначейства. У реєстрі зазначаються:

- найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податків;

- податковий номер або номер і серія паспорта (для фізосіб-підприємців, які мають позначку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

- індивідуальний податковий номер платника податків;

- дата реєстрації платника податків.

Казначейство повинне надіслати ДФС повідомлення про відкриття ПДВ-рахунку платника податків не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС передає платникові податків реквізити його ПДВ-рахунка. Як бачимо, відкриття рахунка проходить без участі платника податків. Суб’єкт господарювання може проводити операції з ПДВ-рахунка з дати його реєстрації платником ПДВ. Для платників, зареєстрованих до 1 лютого 2015 року, дата початку використання ПДВ-рахунка було 1 лютого 2015 року.

Електронний рахунок підлягає закриттю при анулюванні реєстрації платника ПДВ. При цьому залишок коштів на ПДВ-рахунку перераховується до бюджету. Закриття рахунку також проводиться без участі платника податків.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: ДФС у Закарпатській області

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Чи нараховувати ПДВ на супутні послуги при міжнародних перевезеннях?
    Для виконання контракту на перевезення організація залучає послуги сторонніх організацій згідно з договором субпідряду. У міжнародному перевезенні згідно з CMR послуга оподатковується за ставкою 0% ПДВ, але до перевезення додаються супутні витрати на оформлення негабаритних дозволів та супроводу по території Польщі. Ця послуга перевиставляється клієнту. Чи оподатковується вона ПДВ, якщо вона надана субпідряднику на території Польщі та чи потрібно нарахувати 20% ПДВ при перевиставлені таких послуг?
    Сьогодні 15:2210
  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202427
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024260