Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів/послуг.
Враховуючи, що дата відвантаження товарів постачальником та дата їх отримання покупцем можуть бути різними залежно від умов договору, з метою визначення дати виникнення права на формування податкового кредиту покупцем таких товарів (відвантажені постачальником, але не отримані покупцем товари в дорозі) слід враховувати момент переходу права власності за договором.
Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Отже, постачальник передає, а покупець набуває право власності на товари, які постачаються на дату їх відвантаження постачальником (безпосередньо покупцю чи перевізникові), якщо інше не передбачено умовами договору.
Разом з цим пунктом 198.6 статті 198 Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З огляду на зазначене реалізувати право на формування податкового кредиту покупець - платник ПДВ може лише після складання податкової накладної постачальником - платником ПДВ, зокрема, в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але не раніше отримання права власності на такий товар (Лист ДФСУ від 09.06.2015 р. №11999/6/99-99-19-01-01-15).