За порушення законодавства з праці передбачено 4 види відповідальності

Запитання: Новостворене підприємство не проводить госпдіяльності. Але є директор (не засновник), який оформлений з першого дня існування ТОВ та підписує пусті звіти. В табелі проставляються прочерки. Нараховувати йому зарплату можливості нема. Чи може хтось проводити перевірку даного не нарахування? Яке покарання можливе за таке порушення?

Відповідь: На сьогоднішній день було оприлюднено чимало роз’яснень щодо того, що директор підприємства, навіть такого, що не проводить господарську діяльність, є найманим працівником, а отже має право на оплату його праці, а для його працедавця-підприємства нараховувати і виплачувати таку зарплату є обов’язком, від якого його не може позбавити ані важкий фінансовий стан, ані навіть небажання самого працівника отримувати оплату власної праці.  Про це, зокрема, йдеться у листах Держкомпідприємництва від 15.04.2011 р. №3559, Мінсоцполітики від 07.02.2012 р. №113/13/84-12 тощо.  

Оплата праці – це частина трудових відносин між працівником та працедавцем. Отже, контролюють факт здійснення оплати праці, в першу чергу, Держпраці, але крім того, ДФСУ, державні фонди обов’язкового страхування, та, в разі необхідності, і прокуратура. При цьому кожен з зазначених органів здійснює перевірку факту нарахування і виплати заробітної плати зі своїх причин і підстав. Так, Держпраці, хоч і має право проводити планові перевірки, насправді приходить на невеликі непрацюючі підприємства дуже нечасто. Ще рідше приходить із перевірками прокуратура. Як правило, ці органи втручаються у трудові відносини лише за наслідками перевірок інших органів, та/або за скаргами самих працівників. Натомість ДФСУ (Державна фіскальна служба України, як замінила собою Міндоходів України) контролює нарахування і виплату зарплати не з метою виконання працедавцем вимог законодавства з праці, а з метою контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків та зборів із такої зарплати, як доходу фізособи-працівника. Те саме стосується і державних фондів обов’язкового страхування, які перевіряють правильність нарахування та сплати ЄСВ (з метою встановлення страхового стажу) тощо.  

За порушення законодавства з праці передбачено 4 види відповідальності: дисциплінарна, матеріальна, адміністративна і кримінальна. 

Дисциплінарна відповідальність регулюється ст. 147 Кодексу законів про працю України. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 

1) догана; 

2) звільнення. 

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Отже, за рішенням засновників до такого директора може бути застосовано догану або звільнення у якості дисциплінарного покарання за невиплату заробітної плати (так, навіть самому собі). 

Матеріальна відповідальність передбачає відшкодування працівникові, права якого були порушені, прямої матеріальної шкоди, нанесеної працедавцем. В цьому випадку шкода покривається за рахунок компенсації за несвоєчасно виплачену зарплату. Така компенсація виплачується у порядку, встановленому постановою КМУ від 20.12.1997 р. №1427.  

Адміністративна відповідальність за порушення порядку оплати праці передбачена ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона передбачає сплату штрафу у розмірі  від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, 510 – 1700 грн.). І сплачувати такий штраф доведеться знову ж таки самому директору – як посадовій особі, на яку покладено обов’язок контролю за своєчасністю нарахування та виплати зарплати. 

Кримінальна відповідальність у вашому випадку директору навряд загрожуватиме, оскільки вона встановлюється при навмисній невиплаті зарплати і при значних розмірах такої невиплати. Крім того, така відповідальність не встановлюється в тому випадку, якщо заборгованість та компенсація за несвоєчасну виплату зарплати буде виплачено працівникові до того, як буде прийнято відповідне рішення суду.