Порядок розрахунку середньої зарплати встановлено постановою КМУ від 26 вересня 2001 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266). Дійсно, якщо працівник не відпрацював на підприємстві жодного цілого календарного місяця, то, згідно із п. 6 Порядку № 1266, розрахунковий період, за яким визначається середня зарплата для оплати лікарняного листка, є фактично відпрацьованим часом перед настанням страхового випадку (з 04.02.2014 р. по 03.03.2014 р.).
Склад виплат, які беруться до розрахунку, визначено, зокрема, п. 7, 9 Порядку № 1266. Так, за загальними правилами, середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню ПДФО, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (тобто, ЄСВ).
До середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) включається заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати, з якої сплачується ЄСВ.
У разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або що провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.
Що стосується премій, слід враховувати лист Мінсоцполітики України від 30.08.2013 р. № 472/18/99-13. В ньому сказано, зокрема, таке:
„Доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер незалежно від джерел фінансування, відносяться до фонду додаткової заробітної плати.
Вищезазначені виплати відповідно до Порядку мають бути включені в повному обсязі для розрахунку страхових виплат, у тому місяці, в якому були нараховані.
Лише заохочувальні та компенсаційні виплати, які мають одноразовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, мають включатися до розрахунку середньої заробітної плати для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності відповідно до пункту 9 Порядку № 1266. Перелік таких виплат визначено пунктом 2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати.”
Але в зазначеному випадку розрахунковий період визначається не місяцями, а днями, оскільки жодного повного місяця працівником відпрацьовано не було. Отже, правила залишаються ті самі – усе, що було нараховано працівнику у розрахунковому періоді (у ті дні, які до нього потрапляють) і є складовою фонду оплати праці, включається до розрахунку лікарняних. Якщо ж премію було нараховано працівнику вже під час перебування на лікарняному або пізніше, то, незважаючи, якщо вона виплачується в тому числі за дні, які потрапляли до розрахункового періоду, на розмір лікарняних вона не впливатиме, оскільки не потраплятиме до виплат, які належать до розрахункового періоду (як нарахована після нього). До аналогічного висновку можна дійти і проаналізувавши лист Мінсоцполітики від 22.07.2013 р. № 380/18/99-13.