Бюджетне відшкодування ПДВ: коли можна скористатись та яка відповідальність?

Згідно із ст. 200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. 

При від’ємному значенні різниці, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

П. 200.5 ПКУ встановлює додаткові обмеження для можливості бюджетного відшкодування. Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

За п. 200.7 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. 

Звісно, заявлені суми бюджетного відшкодування перевіряються податківцями під час камеральної або документальної перевірки (див., наприклад, лист ДФС України від 07.07.2015 р. №24403/7/99-99-15-01-01-17). Згідно із п. 200.14 ПКУ, якщо за результатами перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, доходимо до висновку, що скористатися бюджетним відшкодуванням можуть тільки ті особи, які мають на це право і відповідають критеріям, зазначеним вище. Ті особи, які мають у звітному періоді відємне значення ПДВ, але не відповідають таким критеріям, не мають права у такому періоді вимагати бюджетного відшкодування. Тому, якщо відємне значення ПДВ було сформовано в липні-жовтні 2015 р., але критеріям, які давали б право на бюджетне відшкодування, підприємство не відповідало, то цілком правильно, що воно не користувалося бюджетним відшкодуванням в цих звітних періодах, і подавати уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за ці періоди не потрібно. Якщо право на бюджетне відшкодування у підприємства виникло тільки у листопаді 2015 р., в тому числі, за сумами від'ємного значення ПДВ, які виникли у липні-жовтні 2015 р., то правильно, що саме в листопаді 2015 р. підприємство скористалося таким правом.

Якщо ж підприємство мало таке право в липні-жовтні 2015 р., але не скористалося ним, то перевірка від податківців виявить факт заниження в таких звітних періодах суми бюджетного відшкодування. В такому випадку, як зазначено у п. 200.14 ПКУ, вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Що у підприємсва, власне, і відображено в деклараціях, тому подавати уточнюючі розрахунки за липень-жовтень 2015 р. навіть у цьому випадку теж не потрібно.

Але, зверніть увагу на те, що в поточній редакції ПКУ вже відсутня норма, яка б давала право на включення таких сум (заниження) до суми бюджетного відшкодування наступних звітних періодів. Прямої заборони на таке включення теж немає, але чи вирішать податківці, що в цьому випадку порушено порядок формування заявленої суми бюджетного відшкодування, чи ні, це у кожному випадку вирішуватиметься по-різному. На нашу думку, відсутність заборони означає, що платник податку відмовився від права на бюджетне відшкодування тільки в конкретному звітному періоді, але може без перешкод скористатися ним відносно суми такого заниження в наступних звітних періодах.