Місцезнаходження (податкова адреса) отримувача (покупця) є одним із реквізитів ПН. Проте, місцезнаходження покупця не відноситься до обов'язкових реквізитів ПН згідно п. 201.1 ПКУ. І лише у п. 7 Порядку № 957 (затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957) сказано, що не дає права покупцю на віднесення сум податку до податкового кредиту порушення порядку заповнення ПН.
Згідно п. 21 Порядку № 957 у разі складання Розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, в Розрахунку коригування зазначаються виправлені дані. У цьому випадку графи з 1 по 13 розрахунку коригування не заповнюються (залишаються пустими). Коригування не змінює суму компенсації у ПН, тому розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН продавцем.
Враховуючи, що суть виправлення помилки не вплинула на обсяги придбання та суми ПДВ, таке коригування на підставі Розрахунку не відображається сторонами операції в рядку 8 та 16 деклараціях з ПДВ за квітень.
Проте, покупцю важливо не загубити суми ПДВ, які включаються до складу податкового кредиту. Виникає питання: в якому періоді виникає таке право? Враховуючи вимогу п. 198.6 ПКУ, ПН, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (додатково див. Лист ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17). Як наслідок, покупець не може включити до звітного періоду квітня ПН за березень (виключення становлять податкові накладні зареєстровані з порушенням терміну реєстрації за п. 198.6 ПКУ). Тому, єдина можливість не загубити суми ПДВ, це відобразити ПН за березень (при умові виправлення невірної адреси у Розрахунку коригування) через уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за березень.