Розподіл податкового кредиту з ПДВ: особливості

Відразу зауважимо, що питання є дискусійним, спробуємо пояснити чому.

Суми ПДВ за активами, що використовуються тільки в оподатковуваних або тільки в неоподатковуваних операціях, розподілу не підлягають. 

При формуванні податкового кредиту за придбаними та/або виготовленими товарами/послугами/необоротними активами, які одночасно використовуються в оподатковуваних і не оподатковуваних ПДВ операціях, за нормами ст. 199 ПКУ здійснюється розподіл податкового кредиту. До складу податкового кредиту з ПДВ відноситься частка вхідного ПДВ, пропорційна до частки оподатковуваних вихідних операцій.

Проте, якщо врахувати п. 199.5 ПКУ стає зрозумілим, що частка використання (яка визначена за п. 199.2 або п. 199.3 ПКУ) застосовується для визначення сум ПДВ, якщо у звітному періоді здійснюються “спільні операції”. Якщо товари/послуги/необоротні активи придбано з метою використання в господарській діяльності в оподатковуваних операціях, сплачені суми ПДВ відносяться до податкового кредиту платника ПДВ у повному обсязі. Відповідно, якщо у звітному періоді здійснюються тільки оподатковувані операції, є право на податковий кредит за всією сумою.

Але потрібно взяти до уваги вимогу п. 198.5 ПКУ. Якщо такі товари/послуги/необоротні активи за якими в минулому визнавався податковий кредит, починають використовуватись в операціях, що не є об'єктом оподаткування або в операціях, звільнених від оподаткування, платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ. 

Тому на практиці, якщо переважна більшість здійснюваних операцій є як оподатковувані, а частково ні, то в кожному звітному періоді до визначення суми податкового кредиту застосовують частку використання.