• Посилання скопійовано

Витрати на придбання та виготовлення привітальних листівок можна віднести до податових

Підприємство вирішило надіслати вітальні листівки партнерам. Чи є право на витрати та ПК з ПДВ при замовленні на виготовлення (чи придбання) листівок? Чи не розглянуть податківці такий прояв поваги як постачання товарів (послуг)?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Формально надсилання листівок не підпадає під поняття постачання (реалізації) товарів. Така операція має лише інформативний характер — надсиланням листівки ми ніби нагадуємо партнерам та клієнтам про свята і висловлюємо нашу повагу до них, про що зазвичай зазначається у самій листівці. З іншого боку, відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ, під постачанням товарів (згідно з пп. 14.1.244, товар — це матеріальні та нематеріальні активи, тож вітальні листівки теоретично можуть підпадати під це визначення) розуміють і їх дарування. Операції з безоплатної передачі також прирівняно і до операції з продажу товарів (пп. 14.1.202 ПКУ). Тому, справді, є ризик, що навіть привітання листівками контролюючі органи вважатимуть постачанням (реалізацією) товарів.


Але й у цьому випадку податкових наслідків у вигляді доходу та ПЗ з ПДВ немає (враховуючи зміни з 01.09.2013 р.): дохід та база для ПДВ визначаються із договірної вартості, яка у цьому випадку становить нуль. Звісно, якщо операції з певними контрагентами перевіряльники не вважатимуть контрольованими (див. п. 39.2 ПКУ). Але більшості платників податків це обмеження не стосується.

Щодо витрат на придбання і надсилання листівок є два варіанти.

Перший варіант — це віднести такі витрати до адміністративних за нормами абз. «а» пп. 138.10.2 ПКУ як загальні корпоративні витрати. У такому разі доказом зв'язку із госпдіяльністю буде розпорядження керівника на привітання контрагентів (не виключено, що із зазначенням у самому документі мети такого заходу та переліку партнерів та покупців), призначення відповідальних осіб за оформлення та розсилання листівок. А підтвердженням понесених витрат будуть звіти відповідальних осіб і додані до них відповідні первинні документи.

За другим варіантом можна визнати витрати на збут за нормою абз. «г» пп. 138.10.3 ПКУ. Тобто визнати витрати з надсилання листівок як рекламні, щоправда, за виконання певних умов. Щоб визнати такі витрати у складі податкових, що пов'язані з госпдіяльністю платника, у будь-якому разі особливу увагу потрібно приділити підтвердним документам (додатково див. «ДК» №37/2012). Крім того, у Законі про рекламу не встановлено обмежень щодо способів проведення реклами. Таким чином, будь-яка інформація, зокрема письмова, що містить дані про фірму та її господарську діяльність, є рекламою. Наприклад, нанесений на листівку логотип підприємства є нічим іншим, як рекламою, а витрати на виготовлення та замовлення таких листівок відображатимуться у витратах на збут. Для остаточного переконання податківців можна разом із листівками надсилати контрагентам і суто рекламну продукцію про своє підприємство — буклети, каталоги тощо.

Також у підприємства є право на ПК з ПДВ у сумі ПДВ, сплаченого у складі витрат на розсилання таких листівок за нормами ст. 198 ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Тристоронній договір з нерезидентом: як скласти податкову накладну на аванс? (аудіоверсія)
    Підприємство отримало від нерезидента передоплату за обладнання в сумі 100 000 дол. США. Обладнання буде передано отримувачу, який знаходиться в Україні. Як правильно скласти податкову накладну на суму авансу, отриманого в іноземній валюті?
    Сьогодні 15:2114
  • Дата виникнення ПДВ-зобов’язань при передоплаті у 2026 році: правило першої події (аудіоверсія)
    Підприємство перерахувало постачальнику передоплату за товари 27.12.2026, а кошти були зараховані на рахунок постачальника 28.12.2026. Необхідно визначити, на яку саме дату, з урахуванням правила першої події та норм п. 187.1 ПКУ, у постачальника виникають податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією.
    Сьогодні 14:4828
  • Помилкова податкова накладна з РК до нуля у 2026 році: відображення в декларації з ПДВ (аудіоверсія)
    У травні 2026 року підприємство помилково склало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну без фактичного постачання. У тому ж місяці до неї зареєстровано розрахунок коригування зі зменшенням показників до нуля. Чи виникають у такому разі податкові зобов’язання з ПДВ, чи потрібно відображати ці документи в декларації з ПДВ та чи впливає їх невідображення на правильність визначення податкових зобов’язань?
    Сьогодні 10:1444
  • ПДВ при продажу зерна з елеватора у 2026 році: дата ПЗ і ПН за EXW (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ реалізує зерно, що зберігається на елеваторі, на умовах EXW. За договором поставки право власності переходить покупцю на дату підписання видаткової накладної, але тристоронній акт, розрахунки за зберігання та переоформлення складських документів оформлюються пізніше. На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ і обов’язок скласти податкову накладну, якщо оплата на цю дату ще не надійшла?
    15.06.202636
  • Списання озимої пшениці у 2026 році: ПДВ-наслідки та критерії форс-мажору (аудіоверсія)
    Сільськогосподарське підприємство восени 2025 року засіяло озиму пшеницю. У лютому 2026 року посіви були життєздатними, але в період з кінця лютого до кінця квітня їх повністю знищено під час будівництва фортифікаційних споруд. Комісія підтвердила безповоротне пошкодження та списання. Чи вважається така втрата наслідком форс-мажору або заходів оборони, і чи потрібно нараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ?
    15.06.202624