Доходы, полученные по другим местам работы, не влияют на применение налоговой социальной льготы
Работник имеет двух несовершеннолетних детей и пользуется НСЛ с начала 2013 г. Зарплата 2000 грн. В октябре 2013 г. сообщает, что по гражданско-правовому договору получил 70 000 грн дохода на другом предприятии. Прекращается ли право пользования работником льготой с октября 2013 г.? Делать ли перерасчет подоходного налога с января по сентябрь 2013 г. по правомерности применения социальной льготы?
29.11.20134 465
Посилання скопійовано
Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
1. Порядок предоставления налоговой социальной льготы по НДФЛ регулируется ст. 169 НКУ. Согласно пп. 169.2.2 НКУ, плательщик НДФЛ подает работодателю заявление про самостоятельное определение места применения налоговой социальной льготы. То есть выбор места всегда за работником, и ответственность за этот выбор – тоже на работнике. Работодатель действует на основании поданного заявления и пока нет заявления об отказе от налоговой социальной льготы, он ее применяет (если позволяет доход работника).
2. Налоговая социальная льгота применяется к доходу в виде зарплаты по месту подачи заявления о ее применении. При этом как доходы, полученные по другим местам работы, так и другие доходы (не в виде зарплаты), полученные по месту, где было подано такое заявление, не влияют на применение налоговой социальной льготы. Такая льгота уменьшает только доход в виде зарплаты (пп. 169.2.3 НКУ) и только по тому единственному месту работы, где было подано соответствующее заявление.
3. Перерасчеты доходов и НДФЛ, предусмотренные пп. 169.4.2-169.4.4 НКУ, работодателю делать нужно. Но: не в связи с тем, что работник начал получать доходы на другом предприятии. Удержание НДФЛ каждым налоговым агентом происходит отдельно и независимо друг от друга.
4. Согласно п. «є» п. 176.1 НКУ и последнего абзаца п. 179.2 НКУ, физлицо, которое получило в течение налогового отчетного года доходы в форме зарплаты, прочих поощрительных и компенсационных выплат и других выплат и вознаграждений в связи с трудовыми отношениями или по гражданско-правовым договорам от двух и более налоговых агентов в общей сумме, которая превышает 120 размеров минимальной зарплаты по состоянию на начало года, обязано подать годовую декларацию об имущественном состоянии и доходах. Напомним, что размер минимальной зарплаты на 01.01.2013 г. составлял 1147 грн. Следовательно, если, например, ваш работник за 2013 год получит от вас в качестве зарплаты и от другого предприятия в качестве вознаграждения по гражданско-правовому договору сумму более 1147 х 120 = 137640 грн, то он обязан будет подать в ГНИ по месту прописки такую годовую декларацию.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
керівник київської редакції та провідний автор тижневика «Дебет-Кредит», податковий консультант-практик з багаторічним досвідом роботи головним бухгалтером
Закінчила Запорізький державний університет, спеціальність "Облік та аудит". Понад 25 років досвіду у бухгалтерії і податках. Лектор семінарів по бухгалтерському обліку та оподаткуванню
Товариство (платник ЄП без ПДВ) орендує автомобілі у свого директора-фізособи з поквартальною оплатою. На які рахунки сплачувати ПДФО та ВЗ із таких виплат, чи збігаються вони із зарплатними рахунками для податків, а також чи правомірно перераховувати саму орендну плату на зарплатну картку директора?
Підприємство залізничного транспорту уклало договір страхування від нещасних випадків працівників, що експлуатують та обслуговують транспортні засоби, із зазначенням ПІБ та суми страхового платежу по кожній особі в додатку до договору. Необхідно визначити, чи включати суми страхових платежів до оподатковуваного доходу працівників та яку ознаку доходу зазначати в додатку 4ДФ у 2026 році
Чи зобов’язана фізична особа відображати в річній декларації про майновий стан і доходи суму процентного доходу, отриманого від розміщення облігацій внутрішньої державної позики (у тому числі військових ОВДП), з огляду на те, що такі проценти не включаються до загального оподатковуваного доходу відповідно до Податкового кодексу України?
Працівник як фізична особа безоплатно отримав акції від материнської іноземної компанії (вестинг). Коли виникає дохід? Чи потрібно застосовувати натуральний коефіцієнт при оподаткуванні? У якому розділі декларації про майновий стан відображати такий дохід?
Чи вірно при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників (СКШП) включати особу, яка перебуває у відпустці без збереження заробітної плати: у січні та лютому — включати, а в березні (повний місяць відпустки) — не включати?
Директор має постійне місце роботи за кордоном, але підприємство має офіс в Україні. Під час відрядження до України (в інше місто) як визначати та виплачувати добові: за нормами для закордонних чи внутрішніх відряджень, як розмежувати періоди перебування та які документи підтверджують дні?
Товариство (платник ЄП без ПДВ) орендує автомобілі у свого директора-фізособи з поквартальною оплатою. На які рахунки сплачувати ПДФО та ВЗ із таких виплат, чи збігаються вони із зарплатними рахунками для податків, а також чи правомірно перераховувати саму орендну плату на зарплатну картку директора?
Постачальник отримав аванс 188 250 грн, але помилково зареєстрував податкову накладну (ПН) на суму 200 000 грн. Як правильно оформити розрахунок коригування (РК): обрати код причини 101 чи 103, скільки рядків заповнювати та чи є правильним підхід щодо повного обнулення помилкової ПН із подальшим складанням нової правильної
ТОВ здавало обладнання в оренду в Італію з оформленням тимчасового вивозу та нарахуванням компенсуючих податкових зобов'язань з ПДВ за п. 198.5 ПКУ на залишкову вартість. Зараз обладнання продається цій же фірмі по залишковій вартості в митному режимі експорту. Чи потрібно складати розрахунок коригування до податкової накладної на повну суму компенсуючого ПДВ чи лише на різницю між вартостями?