Давайте визначимося спочатку із тим, чи відповідає така операція визначенню безготівкової операції і який документ потрібно в такому разі надати покупцю.
Вимоги Закону про РРО поширюються на всіх без винятку СГ, за умови що їхня господарська діяльність відповідає певним характеристикам (абз. 1 ст. 3 Закону про РРО):
— проведення розрахункових операцій (далі — РО) при продажу товарів (наданні послуг) у готівковій формі;
— проведення РО при продажу товарів (на¬данні послуг) у безготівковій формі (із засто¬суванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо);
— операції з приймання готівки для подаль¬шого її переказу.
Тобто фактично вищезазначена норма прив’язує сферу застосування РРО до конкретних видів РО: готівкові розрахунки, безготівкові із застосуванням банківських карток та приймання готівки для подальших переказів.
Але чи потрібен в нашому випадку РРО? На нашу думку, ні, і ось чому. Згідно з п. 12 ст. 9 Закону про РРО, маємо таку умову незастосування РРО: «Якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції за розрахунками в готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо.)». Це саме наш варіант: у місці отримання товару готівковий розрахунок не здійснювався, товар, очевидно, був доставлений або кур’єром або поштою, оплата також була здійснена віддалено. Якби покупець розрахувався карткою в офісі і тут же отримав свій товар, без РРО було б не обійтися. Такою є наша позиція. Разом з тим, податківці, як завжди, до всього мають фіскальне ставлення. У своєму листі від 30.03.2015 р. №6556/6/99-99-22-07-03-15 податковий орган наголошує, що при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання, у тому числі в разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі інтернет, зобов’язані застосовувати РРО.
Разом з тим податківці наводять тільки пару видів послуг (надання інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп’ютерних та інших програм за допомогою мережі інтернет) у разі, коли місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карток Visa і MasterCard, визначити неможливо, і тому в такому випадку, вважають вони, РРО не використовується.
Тепер щодо розрахункового документа. Згідно ст.3 Закону про РРО продавець має обов’язково видати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи випадки, коли замовлення або оплата послуг здійснюєть¬ся з використанням інтернету, при отриманні таких послуг або при відмові від них, розрахунковий документ встановленої форми, на повну суму проведеної операції (касовий чек, товар¬ний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо). У листі від 30.03.2015 №6556/6/99-99-22-07-03-15 також підкреслюється, що розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу інтернет видаються тільки у разі їх (товарів або послуг) безпосереднього надання споживачу. Чи повинен розрахунковий документ в інтернет-торгівлі мати якісь особливості? Податківці говорять, що розрахунко-вий документ загалом, і в інтернет-торгівлі зокрема, має відповідати виключно загальному визначенню розрахункового документа, наведеному в абз.15 ст. 2 Закону про РРО. Втім, правила платіжних систем можуть встановлювати й інші розрахункові документи, але всі вони мають відповідати вищенаведеному визначенню. Наразі всі користуються фіскальним касовим чеком.
