Частиною третьою ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII із змінами та доповненнями передбачено, що за працівниками, зокрема призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З 12.11.2015 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2015 року №911 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №105».
Дія постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №105 та затвердженого нею Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі – Порядок №105) у редакції Постанови №911 поширюються, зокрема, на громадян України, які, починаючи з 18 березня 2014 року, були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики (п. 2 Порядку №105).
Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 Кодексу законів про працю України (п. 6 Порядку №105).
Пунктом 7 Порядку №105 передбачено, що оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію здійснюються відповідно до Податкового кодексу України і Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
Згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону №2464 не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до п. 5 розділу V Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, якщо страхувальником здійснюється донарахування (зменшення) ЄВ у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах, крім донарахування (зменшення) внаслідок збільшення (зменшення) класу професійного ризику виробництва, застосовуються коди типу нарахувань, передбачені п. 9 розділу IV цього Порядку.
Отже, у разі нарахування (виплати) роботодавцем середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та отримання у подальшому компенсаційних виплат з бюджету за період з 18.03.2014 до 31.12.2014 згідно з Порядком №105, такий роботодавець має право здійснити перерахунок ЄВ.