Визначення розрахункового періоду для виплати відпускних на прикладі

Як зазначено у п. 2 Порядку №100, розрахунковий період — це останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Мінпраці в листі від 25.05.2009 р. №294/13/84-09 зазначає, що:

«...у випадку коли працівник з незалежних від нього причин працював в режимі неповного робочого тижня (наказом по підприємству працівники відділу, цеху тощо були переведені на роботу на умовах неповного робочого тижня в зв'язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня), середньоденна заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (стаття 73 КЗпП України), а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при скороченому робочому тижні (простої). Вихідні дні з розрахунку вилучати не потрібно, оскільки відпустки надаються в календарних днях і оплачуються календарні дні відпустки. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки».

Приклад

Підприємство «Альфа» у зв'язку зі зменшенням обсягів робіт встановило 4-денний робочий тиждень з 1 лютого 2013 року. Керівнику відділу збуту Іванову І. І. з 6 травня надається відпустка тривалістю 24 к. д. Визначимо розрахунковий період (див. таблицю). Отже, розрахунковий період — 344 дні (365 - 9 - 12).

Таблиця

Визначення тривалості розрахункового періоду за умовами прикладу