Звільнення працівників за угодою сторін: основні засади та особливості оформлення

Звільнення за угодою сторін проводиться безпосередньо за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Законодавство не передбачає укладення спеціальної письмової угоди про звільнення, тому на практиці зазвичай усе оформлюється заявою працівника про звільнення за угодою сторін і відповідним наказом працедавця з таким самим формулюванням.

Звичайно, що звільнення за угодою сторін може відбуватись як за пропозицією працівника, так і за пропозицією роботодавця.

I кожна зі сторін має право висувати свої вимоги для такого звільнення (дата звільнення, виплата певних сум, завершення певної роботи, певного проекту тощо).

Коли ініціатором є роботодавець

На думку автора, працівник, якому запропонували звільнитися за угодою сторін, має право висунути в заяві свої умови угоди (наприклад, звільнення з виплатою вихідної допомоги у певному розмірі, заборгованості із зарплати тощо), а адміністрація може погодитися з цими умовами, зазначивши про це в наказі. Однак на практиці, з огляду, зокрема, і на податкові особливості (з метою включення всіх виплат працівникові до витрат), такі домовленості зазвичай оформлюються премією чи іншими аналогічними виплатами, які входять до фонду оплати праці.

Коли ініціатор — працівник

Нині на практиці різниці між звільненням за угодою сторін і звільненням за власним бажанням майже немає — адже звільнення за угодою сторін застосовується все частіше з ініціативи працівника і вже майже втратило ознаки ситуації, коли «працівникові запропонували, а він погодився».

Поширення звільнення за угодою сторін як підстави для звільнення обумовлено тим, що згідно з ч. 3 ст. 23 Закону №1533 виплата допомоги по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, починається з 91-го календарного дня. Натомість, як випливає з положень ч. 3 ст. 22 цього ж Закону, особі, звільненій за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП, така допомога виплачується з 8-го дня після реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості. Свого часу звільнення за угодою сторін було прирівняне в цій частині до звільнення за власним бажанням, однак пізніше Конституційний Суд визнав ці зміни неконституційними-1.

-----------1-----------

Рішення Конституційного Суду України від 28.04.2009 р. №9-рп/2009.

-------------------------

Наголосимо на тому, що підприємство не зобов'язане йти назустріч працівникові і звільняти його за угодою сторін. Однак таке звільнення не несе для підприємства жодних загроз. У будь-якому разі працівник завжди може звільнитися за власним бажанням.