Матдопомога, що передбачена колективним договором, прирівнюється до зарплати

Заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат (ст. 2 Закону про оплату праці). Згідно з пп. 14.1.48 ПКУ, заробітна плата з метою розділу IV ПКУ — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму. Отже, з метою оподаткування, зокрема ПДФО та військовим збором, зарплата працівника — це виплати, які є зарплатою у визначенні, наведеному в Законі про оплату праці. 

Система організації оплати праці працює, зокрема, на підставі колективних договорів та/або трудових договорів (ст. 5 Закону про оплату праці). Відповідно, якщо виплата матдопомоги передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, трудовим договором тощо), складеними згідно з нормами трудового законодавства, то вона з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати.

Однією зі складових ФОП є інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать усі виплати, передбачені у п. 2.3 Інструкції №5, зокрема: матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (пп. 2.3.3 Інструкції №5).

Критерії визнання матдопомоги зарплатою такі:

1) її надання має бути передбачено колективним та/або трудовим договором тощо;

2) вона надається систематично, тобто частіше, ніж раз на рік;

3) вона надається всім або більшості працівників.

Але в Інструкції №5 не визначено, що є більшістю працівників для цього випадку. Тож слід користуватися математичними правилами: якщо матдопомога надається більш ніж половині працівників, це означає її виплату більшості працівників.

У податковому розрахунку за формою №1ДФ нараховані фізособі доходи відображаються за ознакою доходу «101» як доходи у вигляді заробітної плати.