Оскільки база оподаткування з 01.04.2014 р. збільшилася і згідно нової редакції пп. 265.3.3 ПКУ обчислюється юрособами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт, то кожна юрособа – власник житлової нерухомості, яка підпадає під сплату цього податку, має подати уточнюючий розрахунок до декларації з податку на нерухоме майно за 2014 р.
Відомо, що за пп. 265.7.5 ПКУ платники податку - юрособи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта оподаткування відповідну декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Отже, фактично збільшиться сума податку лише за 2-4 квартали 2014 р.
Діюча форма декларації затверджена наказом Міндоходів від 05.12.2013 р. №766. Оскільки уточнюючий розрахунок слід подавати за тією формою, яка діє на дату прийнятих змін у законодавстві, то саме за цією формою (яка діє з 21.02.2014 р.) слід подавати такий уточнюючий розрахунок. Подання такого уточнюючого розрахунку вже вимагають територіальні контролюючі органи (наприклад http://www.rada-poltava.gov.ua/people/65774973/).
Нажаль, ПКУ не встановлені строки подання уточнюючого розрахунку в ситуації, коли декларацію за звітний рік подано на його початку, а протягом року змінилася база та/або ставка податку. Це дає підстави вважати, що коли б платник податку не подав уточнюючий розрахунок, порушення строків його подачі не буде. Не буде і відповідальності за заниження сум податкового зобов’язання, оскільки на граничну дату подання декларації, вона була складена вірно, із урахуванням бази оподаткування, яка діяла на той момент.
Але пп. 265.10.1 ПКУ встановлені строки сплати податку. Так, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юрособами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Тож, якщо в ці строки не сплатити суму податку із урахуванням нової бази оподаткування, то є ризик спроби застосування податківцями до юрособи-платника податку штрафу згідно із п. 126.1 ПКУ (10%-20% від суми несвоєчасно сплаченого податку). Втім, це лише ризик, а не пряма підстава, оскільки в разі неподання уточнюючого розрахунку із збільшенням суми податку, не буде і суми узгодженого податкового зобов’язання, до якого застосовуються штрафи, передбачені п. 126.1 ПКУ.
Все наведене є лише точкою зору автора, тому, у будь-якому разі, чекаємо на роз’яснення з боку Міндоходів щодо цієї ситуації.