Декларувати авансову оплату за проживання працівника, який згодом перебуватиме у відрядженні за кордоном, не треба

У декларації про валютні цінності зазначається така інформація: 

1) про фінансові вкладення (внески до СФ, депозити, кошти, перераховані на придбання цінних паперів або іноземних страхових полісів, валютні кошти на рахунках, відкритих в іноземних банках) — розділ II; 

2) про майно та товари за кордоном (внески до СФ, товари (роботи, послуги), які експортовано резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку, інше майно, в т. ч. нерухомість), — розділ III; 

3) про доходи (дивіденди) в іноземній валюті, одержані за межами України, — розділ IV; 

4) інформаційні відомості (вартість експортованих та імпортованих товарів, робіт, послуг, виручка в іноземній валюті, сума коштів, перерахованих за кордон, та виставлених і не погашених векселів за імпортними контрактами) — розділ V. 

На жаль, чіткого порядку заповнення декларації чинним законодавством не встановлено. 

Але оскільки на Міндоходів покладено обов’язок контролю за валютним декларуванням, то роз’яснення з його боку щодо заповнення декларації є дуже важливими (особливо якщо вони не суперечать роз’ясненням НБУ). У порівняно давньому листі ДПАУ від 08.10.2003 р. №15657/7/23-5317 було зазначено: «У розділах II — III зазначеної декларації відображаються валютні кошти та товари, що знаходяться за межами України з порушенням термінів розрахунків, встановлених статтями 1 і 2 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Розділ V декларації, в якому відображаються дані про проведені поточні операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема і про валютні кошти та товари, повернуті з порушенням законодавчо встановлених термінів, носить лише інформаційний характер». 

Крім того, відповідно до п. 11 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою , оплата витрат, пов’язаних з відрядженням за кордон, належить до поточних неторговельних операцій в іноземній валюті. А в листі ДПАУ від 31.07.2008 р. №354/4/17-0214 сказано: «оплата витрат, пов’язаних з відрядженням за кордон, є поточною неторговельною операцією в іноземній валюті і не підлягає декларуванню». 

Таким чином, згідно з чинними роз’ясненнями контролюючих органів (щодо яких НБУ не заперечує), декларувати авансову оплату за проживання працівника, який згодом перебуватиме у відрядженні за кордоном, не треба.