• Посилання скопійовано

Посадочний документ є розрахунковим документом

Чи є роздрукований посадочний документ розрахунковим документом? Чи може підприємство відобразити витрати на придбання електронного квитка на поїзд у податковому обліку, якщо інших документів, крім посадочного документа, працівник не пред’явив?

Це питання наразі не повністю врегульоване ПКУ, тож вибір залишається за працедавцем. Згідно зі ст. 2 Закону України від 06.07.95 р. No265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», «розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну». А згідно з п. 1.7 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Мінтрансу України від 27.12.2006 р. No1196, «проїзний документ — документ встановленого зразка, що посвідчує право пасажира на проїзд залізничним транспортом та є договором на перевезення, оформляється на відповідному бланку проїзного документа чи може бути сформований в електронному вигляді».

Форму посадочного документа на сьогодні затверджено як додатки 12 і 13 до Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України і Міндоходів України від 30.05.2013 р. No331/137. У пункті 5.6 цього Порядку зазначено, що «посадочний документ, перевізний документ, документ на повернення і документ на послуги, роздруковані на паперовому носії, є розрахунковими документами (транспортними квитками)». 

На сайті Укрзалізниці наразі розміщено бланки документів, які оформляються при придбанні електронних квитків онлайн: http://booking.uz.gov.ua/ru/result/example/.

Серед них є і посадочний документ, на якому зазначено, що він:

— дає право на проїзд залізничним транспортом;

— є розрахунковим документом, тобто підтверджує проведені покупцем розрахунки за проїзд.

При цьому незважаючи на те, що на тій же сторінці сайта містяться і правила оформлення таких документів: перед поїздкою необхідно надати бланк замовлення до будь-якої автоматизованої залізничної квиткової каси на території України і роздрукувати проїзні та перевізні документи до відправлення поїзда, — законодавчо встановлене інше. Згідно з п. 8.6 вищезгаданого Порядку, «електронний проїзний і перевізний документ, візуальна форма якого у вигляді відповідного посадочного документа і перевізного документа роздруковується самостійно пасажиром, чи зберігається ним як сукупність електронних даних (на смартфоне, планшеті тощо), або роздруковується квитковим касиром у квитковій касі».

Відповідні зміни було внесено і до п. 12 Інструкції про службові відрядження в межах України і за кордон, затвердженої наказом МФУ від 13.03.98 р. No59, де з 30.08.2013 р. зазначено:

«у разі використання електронного проїзного/перевізного документа на поїзд підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії посадочний документ (у разі перевезення багажу — роздрукований на паперовому носії перевізний документ;

у разі окремого замовлення послуги (зокрема, послуги з користування комплектом постільних речей, резервування місць) — роздрукований на паперовому носії документ на послуги)».

Водночас у пп. 140.1.7 ПКУ сказано, що «витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), зокрема електронних квитків за наявності посадочного талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, у тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, у тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо».

Тобто, з одного боку, прямо не зазначено, що посадочний документ підтверджує право на податкові витрати працедавця, який скерував працівника у відрядження. З іншого боку, як зазначено вище, такий проїзний документ оформляється за зразками, встановленими законодавством, є проїзним і розрахунковим документом (тобто документом про оплату проїзду у транспорті), та й із самої норми видно, що зазначений у ній перелік не є остаточним. Тож, з погляду автора, на обидва поставлені запитання можна відповісти ствердно.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Дисконтування кредитів за програмою «5-7-9%» у 2026 році: позиція бухгалтерського обліку
    Підприємство отримало кредит у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%». Чи потрібно дисконтувати таку заборгованість у бухгалтерському обліку з огляду на пільгову процентну ставку та компенсацію частини відсотків державою?
    01.04.202620
  • Витрати ФОПа на загальній системі у 2025 році: облік придбаного, але нереалізованого товару
    ФОП на загальній системі оподаткування 1 грудня 2025 року отримав товар від постачальника, оплату здійснено 20 грудня 2025 року. Частина товару була реалізована до кінця року, інша залишилась на складі. Чи може підприємець включити до витрат 2025 року повну вартість товару, навіть якщо частина його не реалізована?
    01.04.202631
  • Веб-сайт без економічної вигоди: чи є НМА?
    Громадська організація (неплатник ПДВ) створила сайти та визнала їх нематеріальними активами. Однак аудитори не визнають сайти, які не приносять економічної вигоди у вигляді грошових надходжень, нематеріальними активами. У разі списання їх вартість перевищить 1 млн грн і може виникнути обов’язок реєстрації платником ПДВ. Чи можна зменшити строк корисного використання для «обнулення» вартості, чи як правильно списати такі активи без ПДВ-наслідків?
    01.04.202626
  • Первинка «запізнилась»: оформити акт чи бухгалтерську довідку? (аудіоверсія)
    Який документ є підставою для відображення господарських операцій у разі несвоєчасного надходження первинних документів: самостійно складений акт чи бухгалтерська довідка?
    31.03.2026455
  • Прощення заборгованості за векселем: облік та податкові наслідки
    Товариство «А» і Товариство «В» є платниками податку на прибуток. Товариство «А» видало в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар довгостроковий вексель товариству «В». В свою чергу, товариство «В» має намір простити борг за векселем. Чи можливо припинити зобов’язання за векселем шляхом прощення боргу? Як документально оформити операцію та відобразити її в бухобліку? Які податкові наслідки щодо таких операцій?
    31.03.202622