• Посилання скопійовано

Посадочний документ є розрахунковим документом

Чи є роздрукований посадочний документ розрахунковим документом? Чи може підприємство відобразити витрати на придбання електронного квитка на поїзд у податковому обліку, якщо інших документів, крім посадочного документа, працівник не пред’явив?

Це питання наразі не повністю врегульоване ПКУ, тож вибір залишається за працедавцем. Згідно зі ст. 2 Закону України від 06.07.95 р. No265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», «розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну». А згідно з п. 1.7 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Мінтрансу України від 27.12.2006 р. No1196, «проїзний документ — документ встановленого зразка, що посвідчує право пасажира на проїзд залізничним транспортом та є договором на перевезення, оформляється на відповідному бланку проїзного документа чи може бути сформований в електронному вигляді».

Форму посадочного документа на сьогодні затверджено як додатки 12 і 13 до Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України і Міндоходів України від 30.05.2013 р. No331/137. У пункті 5.6 цього Порядку зазначено, що «посадочний документ, перевізний документ, документ на повернення і документ на послуги, роздруковані на паперовому носії, є розрахунковими документами (транспортними квитками)». 

На сайті Укрзалізниці наразі розміщено бланки документів, які оформляються при придбанні електронних квитків онлайн: http://booking.uz.gov.ua/ru/result/example/.

Серед них є і посадочний документ, на якому зазначено, що він:

— дає право на проїзд залізничним транспортом;

— є розрахунковим документом, тобто підтверджує проведені покупцем розрахунки за проїзд.

При цьому незважаючи на те, що на тій же сторінці сайта містяться і правила оформлення таких документів: перед поїздкою необхідно надати бланк замовлення до будь-якої автоматизованої залізничної квиткової каси на території України і роздрукувати проїзні та перевізні документи до відправлення поїзда, — законодавчо встановлене інше. Згідно з п. 8.6 вищезгаданого Порядку, «електронний проїзний і перевізний документ, візуальна форма якого у вигляді відповідного посадочного документа і перевізного документа роздруковується самостійно пасажиром, чи зберігається ним як сукупність електронних даних (на смартфоне, планшеті тощо), або роздруковується квитковим касиром у квитковій касі».

Відповідні зміни було внесено і до п. 12 Інструкції про службові відрядження в межах України і за кордон, затвердженої наказом МФУ від 13.03.98 р. No59, де з 30.08.2013 р. зазначено:

«у разі використання електронного проїзного/перевізного документа на поїзд підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії посадочний документ (у разі перевезення багажу — роздрукований на паперовому носії перевізний документ;

у разі окремого замовлення послуги (зокрема, послуги з користування комплектом постільних речей, резервування місць) — роздрукований на паперовому носії документ на послуги)».

Водночас у пп. 140.1.7 ПКУ сказано, що «витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), зокрема електронних квитків за наявності посадочного талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, у тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, у тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо».

Тобто, з одного боку, прямо не зазначено, що посадочний документ підтверджує право на податкові витрати працедавця, який скерував працівника у відрядження. З іншого боку, як зазначено вище, такий проїзний документ оформляється за зразками, встановленими законодавством, є проїзним і розрахунковим документом (тобто документом про оплату проїзду у транспорті), та й із самої норми видно, що зазначений у ній перелік не є остаточним. Тож, з погляду автора, на обидва поставлені запитання можна відповісти ствердно.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Особливості обліку та оподаткування рекламних послуг від нерезидента (Facebook), оплачених корпоративною карткою
    Підприємство на загальній системі оподаткування оплачує рекламу у Facebook за допомогою КПК. Виникає часовий розрив між датою квитанції (08.01), фактичним списанням коштів з рахунку (10.01) та датою затвердження авансового звіту (31.01). Якою датою складати ПН? Чи можна скласти зведену ПН? Чи можна застосувати код послуги згідно з 63.11? Коли визнавати витрати?
    26.01.2026146
  • Орендні платежі «одним махом»: чи можна?
    Підприємство орендує частину нежитлового приміщення в ТЦ для магазину роздрібної торгівлі домашнім одягом. 26.07.2025 р. змінюється орендодавець. Новий орендодавець надає оферту, де встановлено єдиний безперервний розрахунковий період: 26.07.2025 – 31.01.2026 рр., з нарахуванням орендних платежів однією сумою. Первинні документи датовані 31.01.2026 р. У якому звітному періоді підприємству слід відобразити ці витрати? Чи слід відображати їх на рахунку 93 або 441?
    26.01.2026259
  • Облік торговельної націнки при методі середньозваженої собівартості
    Підприємство роздрібної торгівлі оцінює вибуття товарів за методом середньозваженої собівартості. Чи є обов’язковим у такому разі використання субрахунку 285 «Торговельна націнка», чи він призначений виключно для оцінки за ціною продажу?
    23.01.202623
  • Списання нестачі товарів за результатами інвентаризації: ПН та бухгалтерські проведення
    Підприємство списало товари за результатами інвентаризації. Які документи є підставою для складання податкової накладної на нарахування податкових зобов'язань при списанні нестачі? Які бухгалтерські проводки повинні бути сформовані?
    23.01.2026409
  • Банк-нерезидент утримав комісію: як відобразити в обліку?
    Підприємство (платник ЄП ІІІ групи) надає консалтингові послуги нерезидентам. Оплата надходить в іноземній валюті (євро). За актом виконаних робіт та інвойсом вартість послуг становить 100 EUR, однак фактично на валютний рахунок надходить 95 EUR у зв’язку з утриманням банківської комісії банком замовника. Як правильно відобразити таку обліку?
    20.01.202646