Як визначити ліквідаційну вартість основних засобів

Відповідно до пп. 14.1.3 ПКУ, амортизація — це систематичний розподіл вартості основних засобів, що амортизується, інших необоротних та нематеріальних активів протягом терміну їх корисного використання (експлуатації). Різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки та сумою накопиченої амортизації дає нам значення залишкової вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка, по суті, є їхньою балансовою вартістю.

Згідно з пп. 14.1.19 ПКУ, вартість основних засобів, що амортизується, інших необоротних та нематеріальних активів є первісною або переоціненою вартістю основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за мінусом їхньої ліквідаційної вартості. Таким чином, ліквідаційна вартість відіграє безпосередню роль в обчисленні вартості, що амортизується, а отже, її рівень через суму амортизації за звітний період може впливати на оподатковуваний прибуток підприємства.

За своєю суттю ліквідаційна вартість є межею, після досягнення якої використовувати об'єкт недоцільно або неефективно, — але тільки на думку конкретного СГД! Амортизується ОЗ до досягнення залишковою вартістю об'єкта його ліквідаційної вартості. При цьому байдуже, який метод амортизації обере підприємство: воно мусить при зарахуванні на баланс-1 об'єкта ОЗ, а також інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів визначити його ліквідаційну вартість.

--------1---------

У формах №ОЗ-1, №ОЗ-6 та наказі при зарахуванні об'єкта ОЗ на баланс.

-------------------

Податкове законодавство не містить визначення ліквідаційної вартості. Тож будемо керуватися визначенням, прописаним для бухобліку (пп. 14.1.84 ПКУ). Норма п. 4 П(С)БО 7 визначає ліквідаційну вартість як суму коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення терміну їх корисного використання (експлуатації), за мінусом витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією). Ліквідаційна вартість визначається підприємством за кожним об'єктом окремо при зарахуванні його на баланс за умови відповідності критеріям активу підприємства. Жодних законодавчих критеріїв або орієнтирів щодо цього питання немає! Підприємство на свій розсуд визначає суму, яку в майбутньому, на його думку, зможе отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення терміну їх корисного використання (експлуатації), за мінусом витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією). Більшість підприємств приймають рішення (закріплене наказом) встановити нульову ліквідаційну вартість для всіх об'єктів. Пам'ятайте також, що чинним законодавством не передбачено жодних негативних наслідків для СГД, у разі якщо майбутній дохід від реалізації ОЗ не відповідатиме раніше розрахованому розміру ліквідаційної вартості.

Не повинен дивувати і той факт, що на різних підприємствах одні і ті самі об'єкти ОЗ мають різну ліквідаційну вартість. Адже тут усе вирішує суб'єктивна думка керівництва та персоналу, на підставі оцінок якого керівництво затверджує ту чи іншу ліквідаційну вартість. Політика підприємства, наприклад, може передбачати швидке оновлення складу ОЗ. Тоді ліквідаційна вартість може становити аж 50% первісної вартості об'єкта, адже незабаром підприємство продасть об'єкт і придбає собі сучасніший, новіший, потужніший. Або ж на підприємстві часто і старанно ремонтують обладнання — тоді збільшення вартості на суму ремонтів безпосередньо визначає ліквідаційну вартість відремонтованого об'єкта ОЗ, чого не скажеш про підприємства, де ОЗ не ремонтують або ж ремонтують ті, що вийшли з ладу.