Відображаємо в обліку списання дебіторської заборгованості

В бухгалтерському обліку дебіторська заборгованість визначається згідно з П(С)БО 10 (наказ Мінфіну від 08.10.1999 р. №237), в якому дебіторська заборгованість – це сума заборгованості підприємству на певну дату. 

А для визначення дебіторської заборгованості безнадійною, необхідне виконання принаймні однієї із умов, а саме чи:

1) існує впевненість про її неповернення боржником;

2) минув строк позовної давності.

Списання безнадійної дебіторської заборгованості з балансу треба проводити або після проведення відповідних заходів щодо повернення боргу або визнання неплатоспроможності боржника, або після закінчення строку позовної давності. Однієї відмови покупця від оплати за надані послуги не достатньо. Продавець може, наприклад,  виставити претензію до покупця, на протязі строку позовної давності звернутися до суду тощо. 

Якщо ж продавець не має бажання боротися за повернення боргу, тоді можливо підписання додаткової угоди до договору про анулювання боргу або оформлення наказу керівника підприємства про списання такого боргу. На підставі цих документів буде складена бухгалтерська довідка і проведене списання боргу з балансу. 

До визнання її безнадійною, поточна дебіторська заборгованість буде визнаватися фінансовим активом. Оскільки існують підстави вважати, що покупець не погасить таку заборгованість, на її суму на підставі п. 7 П(С)БО 10 створюється резерв сумнівних боргів. 

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у Звіті про фінансові результати у складі Інших операційний витрат. 

На момент виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів, одночасно зменшується величина резерву сумнівних боргів. Одночасно зі списанням дебіторської заборгованості з балансу внаслідок неплатоспроможності боржників на витрати підприємства, ці суми зараховуються на позабалансовий рахунок 07 «Списані активи» субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість». Для спостереження за можливістю стягнення заборгованості у випадках зміни майнового становища боржника, така інформація повинна зберігатися на субрахунку на протязі не менше 3-х років з дати списання (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організаційзатверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. №291).

В бухгалтерському обліку ця операція буде відображена такими проводками:

* Ця сума буде відображена в рядку 1.2 додатку РІ податкової декларації з податку на прибуток.

** Після вжитих заходів щодо відсутності погашення боргу.

В податковому обліку на дату балансу необхідно скоригувати фінансовий результат до оподаткування на підставі пп. 139.2.1 ПКУ. А саме, на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, збільшується фінрезультат.

Якщо буде проводитися коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яке було проведено збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, фінрезультат буде зменшений (пп. 139.2.2 ПКУ). 

Треба зауважити, що податкові різниці, визначені у розділі ІІІ ПКУ, в обов»язковому порядку враховуються підприємствами, річний дохід від будь-якої діяльності (без врахування непрямих податків - акциз, мито та ПДВ), розрахований за останній звітний (податковий) період за правилами бухгалтерського обліку, більший ніж 20 млн грн. Інші підприємства визначають різниці  за власним бажанням та в них немає обов'язку щодо коригування фінрезультату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).