• Посилання скопійовано

Чи можна виправити цю декларацію та відобразити правильне від'ємне значення за 2014 рік?

У попередніх деклараціях, а саме у додатку 2 виявлено помилки, без виправлення яких неможливе повернення ПДВ. За березень 2017 р. від'ємне значення фактичне - 252745 грн, а в додатку 2 зазначено -279457 грн, це різниця зменшення залишку від'ємного значення за 2014 р. Чи можна виправити цю декларацію та відобразити правильне від'ємне значення за 2014 рік?

Запитання:

Підприємство - експортер 99%, що закуповує запчастини на території України та експортує готові прилади, почало повертати ПДВ за 6 місяців. Однак у попередніх деклараціях, а саме у додатку 2 виявлено помилки, без виправлення яких неможливе повернення ПДВ. Суть помилки полягає у тому, що бухгалтер показувала від'ємне значення за декларацією в обсязі повного значення податкового кредиту, а податкові зобов'язання віднімала від попереднього від'ємного значення декларації. Наприклад, за березень 2017 р. від'ємне значення фактичне - 252745 грн, а в додатку 2 зазначено - 279457 грн, це різниця зменшення залишку від'ємного значення за 2014 р. Чи можна виправити цю декларацію та відобразити правильне від'ємне значення за 2014 рік, виправити значення у декларації? Який механізм виправлення помилки? Чи можна сьогодні зазначати дані від'ємного значення з ПДВ з історичним 2014 рокои? Чи були якісь перехідні положення? Як саме у декларацію "втягнути" хвіст від'ємного значення за 2014 рік?

 

Відповідь:

Відповідно до п. 2 розд. І та п. 1 IV розд. Порядку №21 у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ.

У абз. 2 пп. 102.1 ПКУ зокрема, зазначено, що контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

ДПС в ІПК від 08.10.2019 р. №659/6/99-00-07-03-02-15/ІПК повідомляє, що загальний термін позовної давності встановлено ст. 257 ЦКУ та 102 ПКУ тривалістю у три роки (1095 к.д.).

При цьому нормами ПКУ не передбачено виключень щодо визначення терміну позовної давності при складанні уточнюючих розрахунків, залежно від обставин, за яких вони складаються.

У ситуації, що розглядається, остання можливість подати уточнюючий розрахунок наприкінці березня 2020 року існує лише для декларації з ПДВ за березень 2017 р., граничний строк подання якої 20.04.2017 р.). Тобто, 1095 днів починають відлічуватися з 21.04.2017 р.

Це означає, що помилки, виявлені після спливу 1095 к.д., виправленню не підлягають. Тому можливість виправлення декларації з ПДВ щодо відображення правильного від'ємного значення за 2014 р. відсутня.

Відповідно до п. 5 розд. VI Порядку №21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни.

Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Згідно з п. 6 розділу VI Порядку №21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Оскільки в ситуації, що розглядається, виправлення значення рядка 21 декларації впливатиме на значення рядка 20.2, то уточнюючий розрахунок необхідно подавати за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації вплинуло на значення рядка 20.2.

Однак помилки, допущені у додатках до податкової декларації, не можна виправити за принципами, що й у декларації, тому що вони не містять аналогічних граф 4 — 6, в яких відображаються дані декларації, що підлягають виправленню, уточнюючого розрахунку та різниця (сума помилки).

У роз’ясненнях, що містяться у «ЗІР», категорії 101.20, до уточнюючого розрахунку в разі заповнення даних у відповідних його рядках додаються відповідні додатки з позначкою «Уточнюючий».

У додатках відображаються вартісні показники на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком «+» чи «-». Ці показники мають відповідати показникам з графи 6 уточнюючого розрахунку. Якщо графу 6 цього розрахунку у відповідних рядках, до яких повинні додаватися додатки, не заповнено, додатки до таких рядків уточнюючого розрахунку не подаються.

Докладніше про це див. тут та тут.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.2024862
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202428
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202427
  • Як скласти ПН на аванс, коли вартість робіт достовірно невідома?
    Замовником перераховано аванс за будівництво нежитлового об’єкта. Загальна вартість будівництва достовірно невідома, акти будуть закриватись щомісяця поетапно по формі КБ. На суму передплати виписано ПН на всю суму передплати з кількістю 1, одиниця виміру грн. Як має бути складена ПН за умови авансової оплати? На яку дату здійснюється РК: на дату проміжного акту чи на дату останнього акту за всіма ПН?
    17.04.20248605
  • ПДВ та облік при передачі продукції, якщо оплачує третя сторона
    Підприємство виробляє медичні меблі. За тристороннім договором покупцем (замовником) є лікарня, а оплачує благодійний фонд. Рахунок виставляється фонду, який оплачує 70% рахунку, потім меблі виробляються і передаються лікарні. Після підписання тристороннього акту прийому-передачі, фонд оплачує залишок 30%. Які особливості ПДВ? Як відображати в бухобліку?
    17.04.202431