• Посилання скопійовано

Договір комісії на постачання послуг: на кого виписувати ПН?

Між постачальником - виконавцем послуг (комітентом, платником за послуги) та комісіонером - замовником послуг укладено трьохсторонню угоду. Комітент оплачує за послуги на рахунок продавця. На кого має складати ПН продавець? Які наслідки з ПДВ у комісіонера (неплатника ПДВ) та комітента (платника ПДВ)?

Згідно з п. 1 ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

ДПС у листі від 11.07.2018 р. № 3060/ІПК/25-01-12-01-09 зазначила, що незалежно від того, що згідно з умовами цивільно-правового договору виконання обов'язку щодо оплати за товари/послуги покладено на іншу особу, податкова накладна складається та реєструється в ЄРПН платником ПДВ - постачальником товарів/послуг на покупця (отримувача) таких товарів/послуг.

Оскільки, за умов запитання, трьохстороннім договором передбачено, що комісіонер є замовником, то відповідно постачальник має складати ПН саме на нього, як на фактичного отримувача-замовника послуг (тим більше це випливає  з суті договору комісії). Зважаючи на те, що комісіонер не є платником ПДВ, постачальник мав би скласти податкову накладну як на неплатника ПДВ.

Своєю чергою, комісіонер не є платником ПДВ, а отже, на подальшу передачу послуг комітенту ПЗ з ПДВ у нього не виникає.

Відповідно до пп. «а» пп. 198.1 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. У даному випадку комітент не здійснює придбання цих послуг (на підставі договору комісії), а лише їх оплачує. Тому право на ПК за отримано від постачальника податковою накладною у комітента не виникає.

При цьому, за пп. 198.5 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст.196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 ПКУ та операцій, передбачених пп. 197.11 ПКУ).

У даному ж випадку комітент не має права на ПК, тому нараховувати ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ у разі використання придбаних послуг у операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ (або звільнених) не потрібно.

У комісіонера, неплатника ПДВ, у даному випадку жодних негативних наслідків не виникає, оскільки він не є платником ПДВ, тож відповідно ані ПК, ані ПЗ він не нараховує.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Продаж БПЛА: що з ПДВ?
    Підприємство виготовляє і продає дрони іншим суб’єктам господарювання. Складові запчастини придбаваються у вітчизняних постачальників. Як скористатися пільгою щодо звільнення від оподаткування ПДВ за пп. 5 п. 32 підр. 2 розд. ХХ ПКУ?
    16.04.202496
  • Особливості ПДВ в разі оплати фізособою за послуги, надані бюджетній установі
    Фізособа – працівник бюджетної установи оплатила зі свого особистого банківського рахунку на рахунок ТОВ (платник ПДВ) за послуги у сфері інформатизації за укладеним із даною установою та ТОВ договору про надання послуг. Як провести даний платіж в бухобліку? Як нарахувати ПДВ, якщо є виписаний рахунок і акт про надання послуг, а оплата надійшла не з бюджетного рахунку?
    12.04.202424
  • Послуги надані нерезиденту, а споживач резидент: що з ПДВ?
    ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем нерезиденту. В контракті зазначено, що технічний проєкт виконується для резидента (2) за його адресою перебування. Нерезидент контролює виконання умов, приймає послуги, здійснює оплату послуг та підписує документи. Чи буде оподатковуватися ПДВ ця операція?
    28.03.2024601
  • Перехідні операції при реєстрації платником ПДВ з середини місяця
    Підприємство – платник ЄП ІІІ групи з 01.01.2024 р. перейшло на загальну систему, але заяву на реєстрацію ПДВ не подало вчасно – платник ПДВ з 25.01.2024 р. За електроенергією воно сплатило 08.01.2024 р., ПН складена 31.01.2024 р. за правилами касового методу. Станом на 01.02.2024 р. підприємство має борг за січень 2024 р., який буде сплачено у лютому. ПН складена 29.02.2024 р. Як включити ці ПН до податкового кредиту?У серпні 2023 р. підприємство відвантажило товар, оплата надійшла у лютому. Чи виникнуть ПЗ з ПДВ?
    27.03.202464
  • Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?
    Підприємство у січні 2024 року склало та зареєструвало зайву ПН на операцію поставки, що не відбулася. Цю ПН включено у декларацію січня. Помилку виявлено у березні 2024 р., тоді ж складено та зареєстровано РК. У якому періоді треба відобразити зменшення податкового зобов’язання: у січні 2024 р., подавши УР до декларації та відкоригувати на суму помилкової ПН, чи включити РК у березні 2024 р. та не подавати УР до декларації?
    25.03.20241471