• Посилання скопійовано

Договірна ціна: з ПДВ чи без?

Підприємство надає послуги на експорт технічного аудиту. Ця послуга підпадає під пп. 186.2.2 ПКУ, тобто на суму наданих послуг підприємство нараховує ПДВ та виписує податкову накладну. Які мають бути бухгалтерські проведення?

Перш ніж розпочати зазначимо, що об’єктом обкладення ПДВ є операції платника податків з постачання послуг, місце постачання яких згідно зі ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України (абз. «б» п. 185.1 ПКУ).

За загальним правилом місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, окрім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ПКУ. Згідно з пп. 186.2.2 ПКУ місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном:

а) послуг агентств нерухомості;

б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт;

в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується.

Технічний аудит проводиться за двома напрямками:

1) в галузі будівництва;

2) у сфері охорони праці та промислової безпеки.

Це послуги, які пов’язані, зокрема:

  • із експертизою дозвільної, проектної, технічної документації на об’єкт будівництва, підприємства, виробництва;
  • аналізом і оцінкою стану об'єкта на підставі результатів проведених технічних досліджень, проб і вимірів безпосередньо на місці.

Таким чином, якщо технічний аудит пов'язаний з нерухомим майном і дійсно підпадає під пп. 186.2.2 ПКУ, то треба дивитися, де знаходиться ця нерухомість:

  • якщо в Україні – тоді об’єкт оподаткування ПДВ є (незалежно від того, кому така послуга надається — резиденту чи нерезиденту);
  • якщо за кордоном - ПДВ немає.

А тепер перейдемо безпосередньо до відповіді на питання. У бухобліку нарахування ПДВ при експорті послуг відображаємо проведеннями:

  • Дт 703 Кт 641/ПДВ – якщо надано послуги, а оплати ще немає;
  • Дт 643 Кт 641/ПДВ – якщо отримано передоплату. Тобто в отриманих коштах від нерезидента вже має «сидіти» ПДВ.

Чому саме так? Заглянемо спочатку в інструкції з бухобілку. Згідно з Інструкції №291 за кредитом субрахунків 701-703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (акцизного податку, ПДВ та інших, передбачених законодавством). Аналогічно прописане й в п. 1.1 Інструкції №141 – суми ПЗ з ПДВ відображаються платниками цього податку за кредитом субрахунку 641 у кореспонденції з дебетом рахунків 70 «Доходи від реалізації у випадках поставки готової продукції, товарів, робіт, послуг, інших матеріальних цінностей, необоротних активів, в оплату за які кошти (інші активи) від покупця на дату поставки (передачі, виконання) підприємство не одержало».

Якщо ж спочатку отримано кошти від покупців (замовників) в оплату продукції, товарів, робіт, послуг, інших матеріальних цінностей, необоротних активів і комісійних товарів, що підлягають поставці (передачі, виконанню), тоді суми ПЗ з ПДВ відображаються платниками цього податку за кредитом субрахунку 641 у кореспонденції з дебетом субрахунку 643 «Податкові зобов'язання». Після поставки попередньо оплаченої продукції, товарів, робіт, послуг, інших матеріальних цінностей, необоротних активів, а також комісійних товарів, рахунки обліку доходів дебетуються у кореспонденції з кредитом субрахунку 643 «Податкові зобов'язання».

А що ж говорить ПКУ? Згідно з п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Водночас згідно з пп. 194.1.1 ПКУ ПДВ додається до ціни товарів (послуг). Відповідно до пп. 14.1.178 ПКУ ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПКУ. За своєю сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем.

Таким чином, при наданні послуг нерезиденту підприємство — платник ПДВ має визначити спочатку окремо базу оподаткування ПДВ (виходячи з договірної ціни послуги без урахування ПДВ), а вже потім окремо нарахувати зверху ПДВ 20%. Тому при наданні послуги (Дт 362 Кт 703) чи отримані передоплати (Дт 312 Кт 681) вже «сидить» ПДВ, який «виймається» проведеннями – Дт 703 Кт 641/ПДВ та Дт 643 Кт 641/ПДВ відповідно.

Такі складові (тобто ціна послуги без урахування ПДВ та власне ПДВ) мають бути зазначені у договорі про надання послуг (або додатку до нього), а також відповідно в актах та рахунках. Про це ми колись говорили тут   й тут>>

Таким чином, сума коштів, яку має сплатити покупець-нерезидент за договором за отримані послуги з технічного аудиту, має включати в себе ПДВ. А тому при відображенні нарахуванні ПДВ у бухобліку суми ПДВ «виймаються».

Наостанок варто відмітити щодо особливостей зазначення ціни в договорі.

Так, Вищий господарський суд України в Постанові від  11.04.2017 р у справі №909/632/16, розглядаючи неправильний обрахунок суми пені, зважаючи на включення до вартості непоставленого вчасно товару сум ПДВ, зауважив таке: «Згідно з підпунктом 194.1.1 Податкового кодексу України податок за ставкою 20% або 7% додається до ціни товарів (пп. 194.1.1 ПКУ). Отже, якщо у договорі зазначити ціну без ПДВ, договірне грошове зобов'язання боржника у такому разі буде неповним.

Оскільки грошовим зобов'язанням у договорі поставки є вартість продукції з урахуванням ПДВ, то до бази нарахування пені включається ПДВ».

Щоправда давненько, але тим не менш, колись ВАСУ у Постанові від 15.02.2007 р. у справі № 6/278а прийшов до висновку, що якщо в договорі нічого не сказано про ПДВ, то податок треба «накрутити» на договірну ціну. Про це ми зазначали тут>>

Тому радимо зазначити у договорі (або внести зміни до нього) та відповідно документах (рахунках, актах тощо) окремо договірну ціну, окремо суму ПДВ і загальну ціну (разом із ПДВ), аби уникнути спірних ситуацій, які, можливо, доведеться розглядати у судовому порядку.

Адже якщо у договорі не буде сказано ані слова про ПДВ, й просто зазначено, що вартість послуг становить, наприклад, 1000 у.е., то звичайно ж можна апелювати до норм ч. 1 ст. 691 ЦКУ* та говорити,  що 1000 у.е. вже включає в себе ПДВ, втім скоріш за все податківці захочуть побачити нарахування ПДВ зверху на таку суму. Тому у договорі слід чітко визначити 1000 у.е. - це договірна ціна без ПДВ, чи загальна ціна вже з ПДВ.

* «Покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, установленою в договорі купівлі-продажу...».

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги надані нерезиденту, а споживач резидент: що з ПДВ?
    ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем нерезиденту. В контракті зазначено, що технічний проєкт виконується для резидента (2) за його адресою перебування. Нерезидент контролює виконання умов, приймає послуги, здійснює оплату послуг та підписує документи. Чи буде оподатковуватися ПДВ ця операція?
    28.03.2024221
  • Перехідні операції при реєстрації платником ПДВ з середини місяця
    Підприємство – платник ЄП ІІІ групи з 01.01.2024 р. перейшло на загальну систему, але заяву на реєстрацію ПДВ не подало вчасно – платник ПДВ з 25.01.2024 р. За електроенергією воно сплатило 08.01.2024 р., ПН складена 31.01.2024 р. за правилами касового методу. Станом на 01.02.2024 р. підприємство має борг за січень 2024 р., який буде сплачено у лютому. ПН складена 29.02.2024 р. Як включити ці ПН до податкового кредиту?У серпні 2023 р. підприємство відвантажило товар, оплата надійшла у лютому. Чи виникнуть ПЗ з ПДВ?
    27.03.202433
  • Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?
    Підприємство у січні 2024 року склало та зареєструвало зайву ПН на операцію поставки, що не відбулася. Цю ПН включено у декларацію січня. Помилку виявлено у березні 2024 р., тоді ж складено та зареєстровано РК. У якому періоді треба відобразити зменшення податкового зобов’язання: у січні 2024 р., подавши УР до декларації та відкоригувати на суму помилкової ПН, чи включити РК у березні 2024 р. та не подавати УР до декларації?
    25.03.202459
  • Експорт послуг лабораторних досліджень: що з ПДВ?
    Підприємство, резидент України, платник ПДВ, надало послуги лабораторних досліджень продукції (перевиставило компенсацію витрат досліджень, що здійснювала незалежна лабораторія – резидент України на території України) нерезиденту. Чи потрібно нараховувати ПДВ?
    22.03.202431
  • Які послуги резидентів Дія. Сіті звільняються від ПДВ?
    Чи оподатковуються ПДВ операції з розробки програмного забезпечення та доступу до інформаційного продукту – додатку для оплати штрафів – через інтернет для резидентів Дія. Сіті? Чи поширюється на ці послуги пп. 197.1.33 ПКУ?
    22.03.202427