Два ФОПа — а кому РРО?

Кожен з підприємців укладає з власником приміщення окремий договір оренди. Предметом договору оренди є частина приміщення (вказано кількість кв. м) і в цьому жодних порушень не має. Підприємці можуть працювати у спільно - орендованому кожним приміщенні. Проте враховуючи ч. 1 ст. 760 ЦКУ предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками, і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Відповідно рекомендуємо здійснити розподіл орендованого приміщення в натурі, в тому числі і товару, що продається кожним з підприємців.

До договору оренди додається план приміщення, у якому зазначають частину та площу щодо кожного орендаря. План такого розподілу в натурі є додатком до кожного договору і підписується кожною стороною. Власне такими діями можна підтвердити орендовану кожним територію для уникнення упередженого ставлення податківцями.

Правові засади застосування РРО у  сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлює Закон про РРО. Дія закону поширюється на усіх СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (розрахунки платіжними картками). Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Згідно з пп. 296.10 ПКУ, РРО не застосовуються платниками ЄП:

• першої групи;
• другої - четвертої груп (фізособи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн  застосування РРО є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації СГ як платника єдиного податку.

Увага! Ці норми не поширюються на платників ЄП, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджений постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 231.

Враховуючи обмеження щодо обов’язкового застосування РРО у випадку продажу технічно складних побутових товарів і сусідство двох підприємців, важливо мати підтверджуючі документи на товар кожному із продавців. Власне тільки документальне підтвердження, хто є власником побутових товарів, дозволить уникнути дискусій із податковими органами.

І хоча облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не поширюються на підприємців — платників ЄП, які не зареєстровані платниками ПДВ (п. 12 ст. 3 Закону про РРО), вважаємо, що в даному випадку такий облік потрібно вести. Тому що це єдиний варіант підтвердження, хто є власником товару.

Крім того, підприємець, який застосовує РРО перед початком продажу свого товару, повинен здійнити у ЦСО попереднє програмування найменування товару, цін товарів та обліку їх кількості.

Отже, підприємцям враховуючи умови ситуації, потрібно обов’язково мати підтверджуючі документи на походження товару, який знаходиться у місці реалізації. Зокрема, договори купівлі-продажу тощо, які укладено між ФОП і постачальником, товаросупровідні документи (ТТН), накладні, у яких вказано назву та кількість товару.

Рекомендуємо платнику ЄП, який здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, вести щомісячний облік. Наприклад, підтверджувати такі дані:

• залишок на початок місяця;
• кількість товару, що надійшов протягом місяця;
• товар, що реалізовано протягом місяця;
• залишок на кінець місяця.