• Посилання скопійовано

Неправомірно застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію РК: що робити?

Підприємство 13.07.2018 р. зареєструвало розрахунок коригування від 20.06.2018 р. на неплатника ПДВ. Податківці наполягають на тому, що РК був зареєстрованний з порушенням строків реєстрації, та застосували штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію. Чи правомірні їх дії?

Відповідно до п. 201.10 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

  • для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
  • для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
  • для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Виходячи з норм п. 201.10 ПКУ, порушення строку реєстрації РК до ПН на неплатника ПДВ не відбулося і штрафні санкції згідно зі ст. 120-1 ПКУ застосовані неправомірно. Строк 15 к.д. з дня отримання РК на зменшення суми ПДВ застосовується лише у випадку складання такого РК на покупця – платника ПДВ. В даному випадку РК складений на неплатника ПДВ, тому застосовується загальний строк реєстрації РК.

Відповідно до ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до п. 56.18 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів.

Згідно з п. 56.19 ПКУ коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ПКУ.

Враховуючи те, що два зазначені приписи ПКУ по-різному регулюють аналогічні правовідносини і при цьому суперечать один одному (п. 56.18 і п. 56.19 ПКУ), то відповідно до п. 56.21 ПКУ перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм, а саме п. 56.18 ПКУ, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів).

Отже, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами п. 56.18 ПКУ (1095 днів із дня отримання такого рішення), незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»

  • Період для виплати зарплати у ФОПа: штрафи
    Якщо у ФОП є наказ про виплату зарплати 15 і 30 (31) числа місяця, чи є він аргументом при перевірці? Зарплата за березень 2024 р. була виплачена 29.03.2024 р., а зарплата за І половину квітня буде виплачена 15.04.2024 року (це вже 17 днів). Це буде порушенням строків виплати? Які можуть бути штрафні санкції?
    15.04.2024871
  • Відповідальність за несвоєчасну виплату компенсації працівникам
    У зв'язку з військовою агресією рф підприємство з 01.04.2022 р. призупинило дію трудових договорів з працівниками. При бажанні працівників звільнитися підприємство звільняє працівників, але компенсацію за невикористані дні відпустки не виплачує через відсутність коштів. Яка відповідальність підприємства за невиплату компенсації за невикористану відпустку?
    01.04.20241 102
  • Відповідальність за несвоєчасну утилізацію шин
    Підприємство протягом 2017 – 2023 років придбавало, використовувало і списувало шини для автомобілів, які використовувало у власній діяльності. Списані шини тимчасово зберігаються на території підприємства. Але договору на утилізацію із спеціалізованим підприємством не було. В 2024 році такий договір буде укладено. Чи виникає необхідність сплачувати екоподаток?
    25.03.20242 447
  • Який штраф може бути в разі нереєстрації адреси нової торгової точки?
    Під час податкової перевірки виявлено, що в чеку РРО адреса торговельної точки вказана правильно, але до податкової служби інформацію про таку нову торгову точку не подали (у формах №20-ОПП, №1-РРО). Який штраф загрожує?
    26.02.202494
  • Яка відповідальність за сплату ПДФО не за місцем роботи підрозділу?
    Підприємство зареєстровано в Києві, а діяльність веде в Броварах. Сплачує ПДФО та подає звітність за місцем реєстрації – у Києві. Які можуть бути наслідки цього?
    06.02.20249333