Ліцензію на перевезення небезпечних вантажів отримує перевізник

У ст. 1 Закону  №1644  наведені наступні терміни: 

• суб'єкт перевезення небезпечних вантажів - підприємство, установа, організація або фізособа, які відправляють, перевозять або одержують небезпечні вантажі (відправники, перевізники та одержувачі); 
• відправник небезпечного вантажу - зазначена в перевізних документах юр (резидент і нерезидент) або фізособа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка підготовлює та подає цей вантаж для перевезення; 
• перевізник небезпечного вантажу - юр (резидент і нерезидент) або фізособа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка здійснює перевезення небезпечного вантажу; 
• одержувач небезпечного вантажу - зазначена в перевізних документах юр (резидент і нерезидент) або фізособа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка одержує небезпечний вантаж від перевізника; 
• перевезення небезпечних вантажів - діяльність, пов'язана з переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення.

Відповідно до п. 24 ч.1 ст. 7 Закону  №222 ліцензуванню підлягають такі види госпдіяльності, як зокрема, перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Отже, з огляду на наведене вище ліцензію має отримати саме перевізник. 

Окрім цього, перевезення небезпечних вантажів на перевізника покладається обов'язок погодити з органами Національної поліції маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів тощо.

Слід розуміти, що чинне законодавство України надає ліцензію не на транспортний засіб (бензовози, як сказано у запитанні), а на вид діяльності — перевезення небезпечних вантажів.

При цьому, посередницькі операції з продажу ПММ не підлягають ліцензуванню. Але, у разі, якщо підприємство, яке займається посередництвом в оптовій торгівлі ПММ буде укладати договори перевезення таких небезпечних вантажів (незалежно від того, власні це бензовози чи орендовані), таке посередницьке підприємство зобов'язане отримати ліцензію.

В такому разі, автоперевізником буде таке посередницьке підприємство, одержувачем — покупець ПММ, а вантажовідправником — знову ж таке посередницьке підприємство (в такому разі особа продавець та перевізник збігатимуться в одній особі).

У разі, якщо підприємство покупець буде забирати ПММ, то посередницьке підприємство не укладатиме договори перевезення — для таких випадків у договорах купівлі-продажу ПММ вказується, що доставка ПММ покупцю здійснюється на умовах самовивозу. І жодних ліцензій у посередницького підприємства ніхто не вимагатиме. Тобто немає договорів перевезення ПММ — немає ліцензії у продавця (посередницького підприємства з оптової торгівлі ПММ). Для такого випадку автоперевізник та покупець — збігаються в одній особі, а продавець — відправник вантажу.