• Посилання скопійовано

Використання праці інженерів в різних містах: чи обов'язково створювати відокремлені підрозділи або філії?

Чи обов'язково створювати відокремлені підрозділи або філії в кожному місті, де розташовані інженерні офіси підприємства? Чи можна лише повідомити податкові органи про оренду приміщення та надалі тільки сплачувати податки з зарплати за місцезнаходженням офісів?

Запитання:

Підприємство  (платник податку на прибуток на загальних підставах та неплатник ПДВ), яке зареєстроване та має офіс в Одесі, надає послуги інжинірингу нерезидентам. Наразі розглядається можливість відкриття офісів в інших містах (наприклад, у Львові, Києві). Для цього планується орендувати офісні приміщення для розміщення інженерів, роботою яких керуватиме головний офіс, який розташований в Одесі. Надалі реалізація послуг здійснюватиметься від імені підприємства, яке розташоване в Одесі. Відокремити результати роботи інженерів з офісів, розташованих у різних містах, не можливо, бо вони одночасно працюватимуть над одним замовленням за допомогою сучасних засобів зв'язку та з використанням відповідного програмного забезпечення. Чи обов'язково в цьому разі створювати відокремлені підрозділи або філії в кожному місті, де розташовані офіси підприємства? Чи можна лише повідомити податкові органи про оренду приміщення та надалі тільки сплачувати податки з зарплати за місцезнаходженням офісів? 

 

Відповідь:

Підпунктом 14.1.30 ПКУ передбачено, що поняття «відокремлені підрозділи» для розд. IV ПКУ вживається у значені, визначеному ГКУ.

Згідно зі ст. 55 ГКУ суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють госпдіяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб'єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юрособи.

Статтею 64 ГКУ визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися:

  • з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо);
  • з функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, встановленому статутом підприємства або іншими установчими документами.

При цьому підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розпис.

Водночас при створенні підприємством філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів, питання про розміщення таких підрозділів підприємства необхідно погоджувати з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Філією є відокремлений підрозділ юрособи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юрособи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юрособи.

Філії та представництва не є юрособами. Вони наділяються майном юрособи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. 1-3 ст. 95 ЦКУ).

Згідно з п. 63.3 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах:

  • за місцезнаходженням юросіб, їх відокремлених підрозділів;
  • за місцем проживання особи (основне місце обліку);
  • за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків наведено в однойменному розд. VII Порядку №1588.

У п. 7.1 розд. VII Порядку №1588 зазначено, що якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Норми п. 7.2 розд. VII Порядку №1588 зобов'язують платника податків для взяття на облік за неосновним місцем обліку протягом 10 робочих днів після:

  • створення відокремленого підрозділу;
  • реєстрації рухомого чи нерухомого майна;
  • відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність, або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням; 
  • подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за ф. №17-ОПП (додаток 9). Дані заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку вносяться до Єдиного банку даних юросіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі:

  • повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. №20-ОПП (додаток 10), поданого платником відповідно до розд. VIII Порядку №1588, та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об'єкта оподаткування;
  • заяви за ф. №5-ОПП, поданої нотаріусом, відповідно до п. 6.7 розд. VI Порядку №1588, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.

У разі, якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у повідомленні за ф. №20-ОПП або заяві за ф. №5-ОПП, платник податків звільняється від обов'язку подання до контролюючого органу заяви за ф. №17-ОПП.

Згідно з п. 7.3 розд. VII Порядку №1588 у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків:

  • сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватися на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку;
  • подає податкові декларації (розрахунки, звіти) щодо таких податків;
  • виконує інші обов'язки платника податків. 

Контролюючий орган щодо платника податків здійснює адміністрування цих податків, зборів.

Підпунктом 168.4.3 ПКУ передбачено, що суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізосіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі, якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО, всі обов'язки податкового агента виконує юрособа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за його місцезнаходженням.

Юрособа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважена сплачувати ПДФО відокремлених підрозділів одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (пп. 168.4.4 ПКУ).

ДФС у листі від 04.07.2016 р. №14496/6/99-95-42-02-16 повідомляє, що ПДФО підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) в різних регіонах України, у яких працюють наймані працівники такого суб'єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб'єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів.

Тобто, створювати філії чи відокремлені підрозділи поза місцезнаходженням головного офісу не обов’язково. При цьому необхідно подати повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (додаток 10).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Розрахунок вихідної допомоги з 12 вересня 2023 року
    Як має розраховуватись вихідна допомога з 12.09.23 р., якщо вона визначена в розмірі середньої заробітної плати: за 2 чи 12 місяців?
    20.10.20231 115
  • Витрати на транспортні послуги у благодійного фонду
    Благодійник (резидент) за заявою БФ закупив за кордоном обладнання, перевезення якого оплатив БФ за рахунок отриманої від інших благодійників допомоги. Куди віднести витрати на транспортні послуги: потрібно їх додати до вартості обладнання чи списати окремо на благодійну діяльність та відобразити в звіті про використання доходів неприбуткової організації?
    10.04.2023161
  • Лист з Районної військової адміністрації на звернення ПФУ
    На підприємство надійшов лист з Районної військової адміністрації, що з ПФУ звернулись з листом щодо нарахування зарплати меншої від МЗП у листопаді 2021 р. Порушили вимоги ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ (якщо база нарахування ЄСВ менша за МЗП, сума ЄСВ розраховується, як добуток МЗП). Чи правомірна їх вимога? Ситуація в листопаді 2021 р. була наступна...
    21.07.2022110
  • Оформлення паперових лікарняних після 01.10.2021 р.
    Якими документами регулюється оформлення паперових лікарняних виданих після 01.10.2021 р.? Чи може паперовий лікарняний бути продовженням електронного лікарняного? Чи обов'язково паперовий лікарняний має бути підписаний комісією ЛКК?
    16.05.2022145
  • Визначення граничної неоподатковуваної вартості подарунку для працівника
    Підприємство надає своїм працівникам подарунки в січні до новорічних та різдвяних свят, на 8 березня та 14 жовтня, а також щоквартально за досягнення в праці. При визначені неоподатковуваної межі згідно з пп. 165.1.39 ПКУ, потрібно брати вартість кожного окремого подарунку чи підсумовувати їх загальну вартість за календарний рік?
    12.08.2021231