• Посилання скопійовано

Округлення копійок при виплаті зарплати у бік «збільшення»

Чи можна виплачувати зарплату працівникам, округлюючи копійки у бік «збільшення»? Які наслідки?

Згідно з Постановою Нацбанку №82 з 1 жовтня 2019 року:

  • монети номіналами 1, 2 та 5 копійок перестають бути засобом платежу під час здійснення розрахунків готівкою;
  • усі юрособи незалежно від організаційно-правової форми й форми власності (крім банків), відокремлені підрозділи юросіб, а також підприємці повинні припинити приймати монети номіналами 1, 2 та 5 копійок за всіма видами готівкових операцій.

Монети номіналом 25 копійок ще перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правління НБУ про їх вилучення.

Розглянемо декілька «сценаріїв» виходу із ситуації. Та, відразу, попереджаємо у всіх варіантах є свої «плюси» та «мінуси», але інших, на разі, ідеальних варіантів немає, а відповідні органи, які мали б говорити на цю тему й досі мовчать.

 

Варіант 1

Округлення в бік збільшення або «новий вид доплат»

Під час округлення в бік «збільшення» виникає ряд запитань:

  1. Чи передбачена така «доплата» Інструкцією № 5?;
  2. Чи є підстави відносити таку доплату до фонду оплати праці?

Така доплата не передбачена Інструкцією №5, а отже підстав відносити її до фонду оплати праці немає. Таким чином, виникає ряд складнощів із включенням її до розрахунку тимчасової непрацездатності, відпускних та ін.

При виплаті кожної доплати виникає необхідність утримувати ПДФО, ВЗ і нараховувати ЄСВ.

Щодо ПДФО та ВЗ, то тут все зрозуміло, слід утримувати ці податки, оскільки виключний перелік виплат, які не включається до оподатковуваного доходу, зазначено в п. 165.1 ПКУ.

А от щодо нарахування ЄСВ, то базою нарахування є виплати, які включаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією №5. Тож в Інструкції №5 такої доплати не існує.

На думку автора, безпечнішим буде піти такими шляхами:

  • або «доплата» у вигляді премії;
  • або доплата у вигляді матеріальної допомоги.

Але і в першому, й другому варіанті є свої нюанси. Якщо говорити про премію, потрібно буде вираховувати «круглу» суму до виплати за допомогою коефіцієнту.

Тобто, суму, яку роботодавець хоче виплатити, слід  помножити на коефіцієнт, який буде враховувати податки: 1, 242236 (100:( 100 – 18 -1,5), де 18 – це ставка ПДФО, а 1,5 – ставка ВЗ (не плутати з натуральним коефіцієнтом).

Наприклад, якщо ми хочемо працівникам виплатити 5000 грн, то базою оподаткування буде:  6211,18 грн (5000 грн * 1, 242236). Ну й звісно базою нарахування ЄСВ буде 6211,18 грн.

Крім цього, можна округлювати нараховану суму до оподаткування таким чином, щоб вона була кратна 100 грн – за таких умов сума до виплати після утримання ПДФО та військового збору буде кратна 10 коп. Різниця між фактичною сумою зарплати та сумою, що кратна 100 грн, донараховується, наприклад, у вигляді премії.

І якщо ж таки буде прийнято рішення робити округлення в бік збільшення й називати це премією, слід внести зміни до локальних актів, таких як положення про оплату праці, положення про преміювання, тощо, і зазначити там новий вид «премії».

Щодо матеріальної допомоги теж не все зрозуміло, оскільки щоразу необхідно буде працівників просити про написання заяв із проханням про надання такої матеріальної допомоги. Також необхідно буде цю «копійчану» матеріальну допомогу відображати у ф. №1ДФ.

Варіант 2

Також, наші фахівці розглядали питання округлень в бік збільшення дещо з іншої сторони. Хоча й за такого варіанту, не все ідеально.

Теоретично існує ст. 127 КЗпП, яка дозволяє робити відрахування зі зарплати. Але лише в певних випадках. Ця стаття, зокрема, говорить, що  відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок. У цих випадках власник або уповноважений ним орган має право видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Але підстави для повернення авансу, виданого в рахунок зарплати, в цій статті КЗпП не наведені. Тому найчастіше вона застосовується для виправлення лічильних помилок.

Та виплата зайвих копійок не є лічильною помилкою. Відповідно до п. 24 постанови Пленуму ВСУ №13 до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування зарплати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов’язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що трапляється у цій справі. Рахунковими помилками можуть бути:

  • отримання неправильного підсумку при складанні;
  • неправильне написання суми;
  • помилки при введенні початкових даних у комп’ютерну програму;
  • отримання неправильного результату при додаванні.

Отже, лічильна (рахункова) помилка – це результат неправильного застосування правил арифметики і не більше. Кошти у вигляді зарплати, які роботодавець виплатив добровільно, без рахункової помилки та без недобросовісності з боку працівника, лічильною помилкою не є. Законних підстав витребувати їх немає, оскільки вони виплачені добровільно і без рахункової помилки.

Таким чином, роботодавець не може видати наказ на утримання цих копійок при наступній виплаті зарплати. Судитися за них він теж, очевидно, не піде. Але якщо такі переплати виникатимуть постійно і працівників досить багато, йтиметься вже не про копійки, а про десятки, згодом і сотні гривень. І що з ними робити?

По-перше, слід пам’ятати, що при виплаті більшої суми зарплати, ніж фактично розраховано до виплати, слід сплатити ПДФО, військовий збір та ЄСВ з урахуванням таких переплат, щоб уникнути штрафних санкцій вже від ДПС за несплату цих платежів із зайво виплачених сум.

По-друге, слід буде розв'язати питання з поверненням цих сум. Тут можливі такі варіанти.

Треба попередити про виникнення заборгованості самого працівника (зокрема, у розрахунковому листі чи іншим документом). Далі можна дочекатись, коли сума боргу «доросте» до 10 копійок і працівник матиме можливість сам повернути їх роботодавцю (в касу за прибутковим касовим ордером). Для цього не потрібен наказ керівника або заява працівника, погашення заборгованості відбувається добровільно.

Якщо працівник не погоджується, а в суд йти у роботодавця наміру немає, то суму переплати доведеться списати за субрахунком 949. Оскільки така переплата здійснювалась за рішенням керівника, то касир у ній не винний і відшкодувати його коштом ці втрати не вийде. А ось щодо матеріальної відповідальності керівника, який прийняв таке рішення, то відшкодовувати ці витрати його коштом чи ні, вирішуватимуть засновники підприємства. Фізособі-роботодавцю простіше – він сам приймає це рішення і до себе в нього претензій з додаткових витрат не виникатиме.  

Хоча, звісно, що такі переплати, які хоч і названі в документах виплатою зарплати, насправді не пов’язані з оплатою праці, вважати зарплатою важко. Як на них відреагують податківці та чи вимагатимуть вони сплачувати з таких сум ЄСВ, наразі невідомо. Тому при їх виплаті зараз (якщо ви обрали цей варіант) ми рекомендуємо сплачувати податки та ЄСВ як при звичайній виплаті зарплати. В такому випадку до звітності (форма №1ДФ та Звіт з ЄСВ) потрапить лише нарахована (правильна) сума зарплати.

Більш докладно читайте в матеріалі.

Варіант 3

І на сьогодні, найбільш ідеальним, але не «готівковим» варіантом, буде виплата заробітної плати працівникам на картки. Тут не виникатиме жодних запитань з округленнями.

Про «зарплатний проект» ми писали тут.

 

Читайте також: Зарплата через касу підприємства: як бути із заокругленням копійок

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Галина Казначей

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»