Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухобліку госпоперацій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У п. 1.2 Положення №88, зазначено, що госпоперації відображаються у бухобліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог Положення №88.
Госпоперації повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (пп. 5 ст. 9 Закону про бухоблік).
Якщо правилами документообігу підприємства передбачена можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання облікових регістрів бухобліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку госпоперацію до облікових регістрів бухобліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг (абз. 2 п. 2.6 Положення №88).
Господарські операції, наведені у внутрішньому первинному документі (акті), оцінюються в порядку, визначеному НП(С)БО або МСФЗ.
Разом з тим зазначимо, що відповідно до пп. 3.1.8 Правил №312 договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Споживачем електричної енергії у Правилах №312 визначено фізособу, у т. ч. ФОП, або юрособу, яка купує електричну енергію для власного споживання.
При цьому розрахунковим періодом є період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або розподіленої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.
Відповідно до пп. 2.3.13 Правил №312 обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.
Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (пп. 2.3.14 Правил №312).
При цьому в п. 6.1 Кодексу комерційного обліку встановлено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться ППКО (постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії) та/або ОМ (оператором системи передачі, оператором системи розподілу або основним споживачем), та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Покази лічильників мають фіксуватись із зазначенням фактичної дати та, за необхідності, часу зчитування.
Виходячи з того, що постачальник електроенергії надає акт за звітний період у терміни, встановлені законодавством, то підстав для оформлення внутрішнього первинного документу (акту) немає.
Разом з тим, госпоперація з отримання електроенергії на виробничі цілі має відображатися в облікових регістрах підприємства у тому звітному періоді, в якому така операція була здійснена.
Наприклад, акт від постачальника електроенергії за січень 2019 р., складений 1 лютого 2019 р., слід включити до витрат січня 2019 р.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити