Як розрахувати норми пального для тягача з причіпом 2001 року випуску з пробігом 1 млн км?

Запитання: ТОВ на загальній системі оподаткування податком на прибуток та платник ПДВ займається вантажними перевезеннями. Завжди виникає питання із списанням пального. Плануємо списувати пальне за нормами наказу № 43, щоб не виникало запитань з боку контролюючих органів. Наш автомобіль тягач DAF FT95 XF430 з причіпом. В таблиці наказу №43 вказано лінійну норму списання Н,л/ 100 км 16,5 л. та автомобіль 2001 року випуску з пробігом 1 млн км. За якою формулою розрахувати норми списання пального для такого автомобіля з таким великим пробігом, адже норми витрат палива для нового і такого авто будуть значно відрізнятися? Чи можна отримати розрахунок норм списання палива за формулою з підстановкою наведених даних. І ще: автомобіль в однин бік їде з вантажем (22т), а назад повертається порожнім. Як в такому разі розрахувати норми пального? Який коефіцієнт і де саме обрати такий коефіцієнт для завантаженого автомобіля? Як це все правильно обумовити в наказі?

Відповідь: Дійсно, витрати пального автомобіля 2001 року випуску з великим пробігом понад 1 млн км є значно більшими, ніж витрати пального нових сучасних авто з економічним двигуном.

В пп. 2.1.5 Норм №43 зазначено, що для нових моделей (модифікацій) автомобілів та автомобілів оригінальної конструкції, що не увійшли до цього документа, обладнання, що встановлюється на колісних транспортних засобах, технологічних машин і механізмів, автомобілів при виконанні спеціальної роботи або здійсненні перевезень в специфічних умовах експлуатації, виконанні технологічних операцій встановлюються тимчасові та тимчасові індивідуальні, базові, базові лінійні та диференційовані норми витрат палива з уточненням, за необхідності, коефіцієнтів їх коригування, які розробляються головним інститутом Мінінфраструктури ДержавтотрансНДІпроектом за заявками заводів-виробників чи підприємств - власників автомобілів на договірних засадах (форма заявки на розроблення - згідно з додатком Е).

При цьому для вантажних автомобілів (за винятком самоскидів) базова лінійна норма Hs встановлюється у спорядженому стані (п. 1.2 Норма №43).

Для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах, нормативні витрати палива розраховуються за формулою (5), наведеною в п. 4.4 Норм №43:

Qн = 0,01 · (Нsan · S + Hw · W) · (1 + 0,01 · K∑),         

де: Нsan - лінійна норма витрати палива на пробіг автопоїзда:

Нsan = Hs + Hg · Gnp, л/100 км (м3/100 км),

де: Hs - базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля, л/100 км (м3/100 км),

Hg - норма витрати палива на одну тонну спорядженої маси причепа або напівпричепа згідно з п. 1.4, л/100 т·км (м3/100 т·км),

Gnp - споряджена маса причепа або напівпричепа, т,

Hw - норма на транспортну роботу згідно з п. 1.3, л/100 т·км (м3/100 т·км),

W - обсяг транспортної роботи, т·км (W = Gван · Sван, де Gван - маса вантажу, Sван - пробіг з вантажем).

При буксируванні автомобілів, при їх перегоні в спареному стані нормативні витрати палива обраховуються як і для автопоїздів.

У разі повернення автомобіля без вантажу показники спорядженої маси та маси вантажу не застосовуються.

Мінінфраструктури в листі від 29.01.2018 р. №900/25/10-18 повідомляє, що крім того, до лінійних норм витрат палива застосовується низка коригуючих коефіцієнтів, вичерпний перелік яких також встановлений у розділі 3 Норм №43.

Сукупність застосованих коригуючих коефіцієнтів характеризує режим експлуатації автомобіля в певних умовах, при цьому сума витрат палива у режимах експлуатації автомобіля саме і визначає нормативні витрати палива за результатами виконаної транспортної роботи.

При цьому, як передбачено пп. 3.5.4 Норм №43 фактичні потреби та нормативні витрати палива визначають за звітними документами (встановленими підприємствами, у т. ч. - з використанням сучасних інформаційних технологій та супутникових систем навігації тощо) із наведенням умов експлуатації. До цих умов можуть застосовуватися відповідні коефіцієнти коригування базової норми, що враховують вплив на споживання палива тих чи інших умов. Умови експлуатації можуть бути наведені безпосередньо у звітному документі, а також (у випадку здійснення перевезень, що передбачають часту зміну умов руху з індивідуальним обчисленням нормативної витрати палива на окремих ділянках) у додатку до звітного документа, що є його невід'ємною частиною та належним чином оформлюється (у довільній формі, але із дотриманням загальних вимог щодо оформлення).

Коефіцієнти, що застосовуються окремо на частину маршруту, який характеризується певними умовами експлуатації, повинні бути належно задокументовані записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах, згідно з порядком, затвердженим наказом (розпорядженням) керівництва підприємства.

Зокрема, в пп. 3.1.10 Норм №43 зазначено, що норму витрат палива для автомобілів, що експлуатуються більше 14 років або із загальним пробігом понад 400 тис. км можна збільшити до 9%.

Цю надбавку застосовують лише у разі документально підтвердженої необхідності та у мінімально можливому розмірі (таким чином передбачається, що підприємство здійснює відповідні заходи щодо підтримання автомобіля у задовільному технічному стані відповідно до рекомендацій заводу-виробника). Для автомобілів сучасних конструкцій та автомобілів після капітального ремонту (або заміни) двигуна надбавку не застосовують, або застосовують мінімально можливі значення із наведенням документально підтвердженого обґрунтування такої необхідності.

Мінінфраструктури в листі від 03.02.2015 р. №1186/25/10-15 повідомляє, що використання вказаного вище коефіцієнта не є рекомендованим, але його використання є цілком правомірним за умов, викладених у примітці до пп. 3.1.10 Норм №43.
Відповідно до п. 1.9 Норм №43 суб'єкт господарювання відстежує зміни показників паливної економічності автомобілів у процесі експлуатації та використовує коефіцієнт, передбачений пп. 3.1.10 Норм №43, не за замовчуванням і у повному обсязі за настанням певного віку або пробігу, а в разі підтвердження такої необхідності, диференційовано по парку.
Документальне підтвердження необхідності (обґрунтованості) використання коригуючих коефіцієнтів здійснюється підприємствами відповідно до п. 3.5 Норм №43. Підприємство може робити це як самостійно, шляхом призначення уповноваженої особи, так і з залученням станції технічного огляду, де обслуговується автомобіль.

У разі підтвердження обґрунтованості застосування будь-якого відповідного фактичним потребам коригуючого коефіцієнта, у т. ч. його максимально допустимого значення згідно з пп. 3.1.10 Норм №43 відповідно до встановлених умов щодо періоду експлуатації та загального пробігу, є правомірним.

В листі від 21.02.2017 р. №1441/18/10-17 Мінінфраструктури зазначає, що Нормами №43 забезпечується єдиний підхід щодо проведення суб'єктами господарювання розрахунків нормативних витрат палива для транспортних засобів, а також контроль правильності та обґрунтованості цих розрахунків.

За Нормами № 43 суб'єкти господарювання самостійно встановлюють нормативні витрати палива відповідно до конкретних умов експлуатації, виходячи з внутрішньої політики підприємства та на підставі визначеної ними фактичної потреби в рамках єдиної прозорої системи нормування.

Зокрема, п. 1.9 Норм №43 передбачено, що конкретні значення нормативних витрат палива встановлюються підприємствами залежно від фактичних потреб (але не вище гранично допустимих значень), відповідно до певних умов експлуатації та за умови виконання ними певних визначених Нормами вимог. У п. 3.5 Норм №43 наведено вимоги та рекомендації щодо визначення суб'єктами господарювання фактичних потреб у паливі.

Дані щодо споживання палива, отримані під час експлуатації (зокрема, дані контрольних заїздів або відповідних обстежень тощо), не є підставою для встановлення базових лінійних норм або безпосередньо нормативних витрат палива. Однак ці дані можуть бути використані підприємствами для обґрунтування встановлення конкретних значень коригуючих коефіцієнтів (у регламентованих межах) при розрахунках нормативних витрат палива в певних умовах експлуатації, виявлення причин перевитрат палива, резервів економії тощо.

Фактична витрата палива коливається в широких межах залежно від багатьох чинників зі змінами умов експлуатації тощо. Ці коливання мають враховуватися застосуванням додаткових норм витрат палива та коригуючих коефіцієнтів, передбачених Нормами №43, під час розрахунків підприємством нормативних витрат палива.

Якщо фактична витрата палива суттєво відрізняється від нормативної, то це є підставою для перевірки врахування всіх причетних чинників. В разі потреби – змін у застосуванні коригувальних коефіцієнтів і значень норм додаткового споживання палива, щоб привести їх перелік і значення у відповідність із реальними умовами експлуатації (наприклад, експлуатація автомобіля переважно в умовах численних та тривалих заторів у місті тощо).

Такі розбіжності, однак, можуть вказувати і на наявність інших причин підвищеного споживання палива, наприклад: перевищення встановлених Правилами дорожнього руху обмежень швидкості, агресивний стиль водіння, низький тиск повітря в шинах, різноманітні технічні несправності, вибір нераціонального маршруту руху та/або часу роботи, що призводить до суттєвих простоїв у заторах, або нецільове використання палива.

Чинна система нормування забезпечує єдині методичні підходи до визначення нормативних витрат палива і мастильних матеріалів, дає змогу суб'єктам господарювання самостійно встановлювати їх нормативні витрати у певних межах залежно від умов експлуатації і водночас сприяє встановленню прозорих, справедливих і рівних відносин між власниками та водіями транспортних засобів.

У цілому Норми №43 широко застосовуються організаціями та підприємствами всіх форм власності, а також податковими органами й органами регулювання у відносинах із юридичними особами. На їх основі здійснюється встановлення тарифів на пасажирські перевезення, а також розподіл державних бюджетів, планування та розподіл організаціями своїх витрат на паливо для автомобілів.

Виходячи з викладеного Мінінфраструктури вважає, що списання палива і мастильних матеріалів дорожнім транспортом суб'єктів господарювання незалежно від відомчої підпорядкованості, форми власності або форми оподаткування доцільно здійснювати відповідно до Норм №43 за єдиною прозорою системою.