Зарахування заборгованості по відсотковій позиці від засновника у додатковий капітал: наслідки

Чи можна перевести борг в рахунок збільшення капіталу?

Так, можна. Це ми аналізували тут https://consulting.dtkt.ua/ru/state/other/12693 та тут https://consulting.dtkt.ua/ru/accounting/other/12759

Аби зробити таке зарахування, тобто залік однорідних вимог, мають бути заборгованості із обож сторін:

- договір щодо наданої позики, в якій передбачено нарахування та сплата відсотків за користування позикою;

- та протокол загальних зборів, в якому прийнято рішення про внесення додаткових внесків без зміни розміру статутного капіталу. Оскільки ці внески здійснюються понад суму статутного капіталу, й не збільшують статутний капітал[1], то жодної реєстрації такого рішення робити не потрібно. Не укладаються при цьому і договори позики або дарування між засновником і підприємством-отримувачем. Крім цього, відразу у протоколі зборів можна прописати про зарахування вимог з повернення позики та сплати відсотків по позиці цьому засновнику.

Ось при наявності таких договірних відносин, завдяки яким в обліку й буде заборгованість із двох сторін:

• Заборгованість по поверненню позики: Дт 311 Кт 505/685 та заборгованість по нарахованим процентам: Дт 952 К-т 684
• Заборгованість по внесенню додаткового внеску у додатковий капітал (на дату протоколу): Дт 377 Кт 422

Наслідки

Доходу не виникатиме у бухобліку, якщо буде дотримано документальне оформлення, як вказано вище. Детально про загальні моменти із внесенням додаткових внесків без збільшення статутного капіталу та не виникненням доходу ми писали тут https://news.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/55377

Якщо позика була отримана не під ринковій процент й вона дисконтувалася, то на дату проведення взаємозаліку недоамортизовану частину слід закрити на витрати, адже потреби у визначенні майбутньої вартості грошей вже немає, оскільки й заборгованості немає.

Податкових різниць з податку на прибуток при проведенні зарахування не буде. Так, податківці в ІПК від 06.12.2019 р. № 1786/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, ІПК від 21.02.2019 р. N 8491/6/99-99-15-02-02-15, від 15.03.2019 р. № 1047/6/99-99-15-01-01-15/ІПК  підтверджують це: норми ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці з операцій із додаткового внесення майнових прав нерезидентом — позикодавцем до статутного капіталу резидента - позичальника та внаслідок цього, припинення кредиторської заборгованості. Хоча тут мова про збільшення статутного капіталу, втім на суть це не вливає, а тому й при збільшенні додаткового капіталу різниці немає.

Втім, не забуваймо про звичайну різницю по нарахованим процентам – див. ст. 140 ПКУ.

Що стосується ПДВ, то оскільки йдеться про грошові зобов’язання та їх залік, то вважаємо, що ПДВ такі операції не оподатковуватимуться. Та й немає тут операцій із постачання товарів чи послуг.

Наслідки будуть із податку на репатріацію. Так, податківці в ІПК від 06.12.2019 р. № 1786/6/99-00-07-02-02-15/ІПК роз’яснюють, що у разі, якщо проценти зараховуються у рахунок збільшення статутного капіталу, то доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ПКУ, незалежно від способу виплати такого доходу.

При цьому податок з доходів нерезидентів у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Хоча тут розглядався випадок із збільшенням статутного капіталу, суть відповіді не змінює – слід утримати податок на репатріацію про здійсненні зарахування заборгованості, адже податок утримується із суми такого доходу (відсотки нерезидента) та за рахунок такого доходу. Тому розмір внеску має бути вже із врахуванням того, що із суми відсотків має бути утримано податок.

Ставка 15% податок на репатріацію, якщо інше не передбачено Конвенціями про уникнення подвійного оподаткування, наприклад, зменшена ставка чи взагалі звільнення від оподаткування (якщо платник податку забажає скористатися Конвенцію, то від нерезидента слід отримати довідку про його статут резиденства). Втім, якщо нерезидент – фізособа, то додатково слід утримати ВС у розмірі 1,5% (на цей податок норми Конвенції не поширюються).

Таким чином, проведення будуть такими:

Дт 952 К-т 684 - заборгованість по нарахованим процентам;

Дт 377 Кт 422 - заборгованість по внесенню додаткового внеску у додатковий капітал (на дату протоколу);

Дт 684 Кт 641/податок нерезидента; Д-т 641/податок нерезидента К-т 311 — утримання та сплата податку;

Дт 311 Кт 505/685  - заборгованість по самій сумі боргу;

Д-т 684, 505/685  К-т 377 — взаємозалік заборгованості за нарахованими процентами і заборгованості засновника щодо внеску у додатковий капітал.

Додатково про зарахування заборгованості по позиці й нарахованих відсотках у рахунок збільшення капіталу, щоправда, статутний, ми детально розглядали тут https://news.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/58154 та тут https://consulting.dtkt.ua/ru/state/zed/12387