• Посилання скопійовано

Неподання обов'язкового додатку до декларації

В періоді 2014 р., 2015 р. підприємство здійснювало виплати доходів нерезиденту джерелом походження з України. Податок на доходи нерезидента нараховувався та сплачувався до бюджету своєчасно і в повному обсязі. Разом з тим додаток ПН до декларації з податку на прибуток не подавався. Яка відповідальність?

Згідно з роз’ясненнями податківців щодо подання додатків до декларації з податку на прибуток (ЗІР підкатегорія  102.23.02):

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною (п. 46.1 ПКУ).

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ, чинному на час її подання (п. 48.1  ПКУ).

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ПКУ).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 р. №897. У Декларації платник податку повинен зазначити усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок Декларації або додатка до Декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється. Додатки до окремих рядків Декларації, незаповнені через відсутність операцій (показників), до контролюючого органу не подаються.

Про наявність додатків, які подаються разом з Декларацією, платник податку зазначає в основній частині Декларації (таблиця «Наявність додатків»).

Отже, мають подаватися лише ті додатки  до декларації, показники, щодо яких мають місце. 

В той же час, податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 ПКУ. Тобто, якщо були показники для заповнення додатку ПН, а його не було подано, то така декларація   не визнається податковою декларацією, оскільки обов'язкові додатки є її невід'ємною частиною. В такому разі теоретично податківці можуть застосувати норми п. 120.1 ПКУ

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Висновки

1. Якщо податок з доходів нерезидентів був зазначений у декларації з податку на прибуток, але не був розшифрований у додатку до такої декларації, - це порушення порядку складання декларації і вона могла бути податківцями не прийнята. Те, що вона була прийнята із таким порушенням, не означає, що порушення не буде виявлене при документальній перевірці. Наслідком в такому випадку буде невизнання декларації поданою, що потягне за собою штрафи і обов’язок подати таку декларацію наново;

2. Якщо податок з доходів нерезидентів не був зазначений в декларації з податку на прибуток взагалі, то неподання додатку ПН до такої декларації є логічним. Така декларація і при документальній перевірці вважатиметься поданою. Однак невідображення в декларації суми податку є заниженням грошового зобов’язання, а отже, незважаючи на нарахування податку у бухгалтерському обліку та сплату його до бюджету, потягне за собою штрафні санкції, передбачені п. 123.1 ПКУ (від 25% з суми такого заниженого грошового зобов’язання). Щоб знизити розмір штрафних санкцій, в такому випадку радимо виправити помилку самостійно, у порядку, зазначеному в п. 50.1 ПКУ. Тобто, або подати уточнюючий розрахунок до декларації, або виправити цю помилку у наступній звітній декларації.

Зверніть увагу: якщо подаватиметься уточнюючий розрахунок, то суму податку з доходів нерезидентів, на яку збільшуватиметься грошове зобов’язання платника податку на прибуток, та суму штрафу (3%) слід буде заплатити до бюджету перед поданням такого уточнюючого розрахунку. Часто податківці, фіскально ставлячись до норм п. 50.1 ПКУ, вимагають сплати цих сум, незважаючи на те, що у платника податку існує переплата з цього податку. Тому, щоб не виникло додаткових штрафів за несвоєчасну сплату податку, перш, ніж виправляти помилку, проведіть звірку із органом ДФС про наявну у підприємства переплату з податку на прибуток і домовтеся (зокрема, шляхом надання листа) про зарахування такої переплати в рахунок донарахованої суми податку та штрафу. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Степанов Михаил

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»