Отказ принять декларацию по НДС можна обжаловать в вышестоящий орган

Відповідно до п. 48.3 ПКУ податкова декларація повинна містити такий обов'язковий реквізит, як місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. (ст. 93 ЦКУ)

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. (п. 45.2 ПКУ)

Відтак, при поданні податкової звітності у ній платник податків має вказувати саме ту адресу, яка внесена до Єдиного державного реєстру юросбі, фізосіб-підприємців та громадських формувань.

Якщо навіть з якоїсь причини (на практиці, як не дивно, автор зустрічав такі випадки) в облікових даних ДПІ адреса платника податків зазначена в іншому форматі, ніж в ЄДР,  вірними вважаються саме дані, зазначені в ЄДР, а хибні дані в ДПІ такий платник має виправити. Для цього відповідно до п. 9.2 Порядку обліку платників податків і зборів, платник податків зобов'язаний подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами №1-ОПП, №5-ОПП подається з позначкою "Зміни" або за формою №1-РПП - з позначкою "Перереєстрація, зміни". 

Але виходячи з того, що податківці наполягають на зазначенні в декларації саме того формату адреси, який був зазначений в ЄДР, то розбіжностей в реєстраційних та облікових даних немає, і йдеться про помилку саме платника податку, який невірно зазначив таку адресу в декларації.  

В якій формі слід таки подати декларацію до ДПІ?  

Відповідно до п. 50.1 ПКУ, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання. 

Якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ПКУ, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. Щодо декларації з ПДВ, то така нова декларація подається у форматі «нова звітна».   

Але усі ці норми і випадки подання нової звітної або уточнюючої форми декларації стосуються, по суті, одного – виправлення помилок у вже поданій раніше декларації. На практиці поданою вважається не просто надіслана до ДПІ декларація, а та, яку податківці прийняли. Якщо податкова декларація не була визнана поданою, подавати нову звітну або уточнюючу форму такої декларації немає сенсу – неможливо виправити помилку в тому звіті, який не був визнаний контролюючим органом.  

Відтак, якщо податковий орган не прийняв подану декларацію у зв'язку з неправильним зазначенням податкової адреси (місцезнаходження), то платник податків має подати “звітну” декларацію з ПДВ з виправленою помилкою в адресі.  При цьому, якщо граничний строк подання декларації закінчився, а вона так і не була подана платником податку та визнана податківцями поданою, платник податку сплачуватиме штраф. Що і було зроблено, виходячи із умов запитання. При цьому сплата штрафу не звільняє платника податку від обов’язку подати декларацію до ДПІ.