• Посилання скопійовано

Повернення передоплати після 1095 днів від її отримання: що з ПДВ?

Підприємство А повернуло підприємству В кошти (товар не відвантажувався). Для реєстрації коригування податкової накладної на повернення коштів слід зареєструвати накладну, яка тоді не підлягала реєстрації. Підприємство В відправляє податкову накладну в ЄРПН + коригування, але система їх відхиляє. Що з ПДВ?

ЗапитанняПідприємство А повернуло 07.06.2016 р. підприємству В кошти, перераховані 13.06.2013 р. (відвантаження товару не було). Для реєстрації коригування податкової накладної на повернення коштів потрібно зареєструвати накладну за 13.06.2013 р., яка не підлягала реєстрації в ЄРПН на той період (меньше 10 тис. грн ПДВ). Підприємство В відправляє 17.06.2016 р. податкову накладну в ЄРПН виписану 13.06.2013 р. + коригування до ПН виписане 07.06.2016 р., але система їх відхиляє мотивуючи ци тим, що пройшло більше 1095 днів для реєстрації. Яким чином і на підставі чого зняти податковий кредит підприємству А і податкові зобов’язання підприємству В в червні?

Відповідь:

Дійсно, така проблема існує. Найгірше в цій ситуації те, що вона не врегульована ПКУ. Адже в п. 192.1 ПКУ, який вимагає одночасного коригування ПЗ у продавця і ПК у покупця в разі повернення товарів або передоплати, немає згадки про строки давності для такого коригування. Натомість податківці наполягають на застосуванні в цій ситуації строку давності 1095 днів, що робить таке коригування неможливим у ситуації, коли постачання товарів або отримання передоплати, які повертаються, минуло 1095 днів. 

Аргументи податківців такі - на сайті ДФСУ в розділі «ЗІР» є наступна консультація (категорія 101.07). 

«Слід приймати до уваги термін позовної давності, встановлений Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Так, відповідно до п. 1 ст. 256 ЦКУ під терміном «позовна давність» розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. 

Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, за зобов’язаннями по поставлених товарах/послугах відлік терміну позовної давності слід розпочинати з дати, яка визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів/послуг.

Тобто, у разі, якщо після сплину 1095 днів відбувається повернення покупцю коштів з одночасним отриманням товару, платник – постачальник не має права відкоригувати податкові зобов’язання». 

Отже, виходячи з консультації податківців, підприємство В у зазначеному запитанні не має права зменшити ПЗ з ПДВ, визнані при отриманні передоплати. 

Здавалося б, що це автоматично означає, що покупець теж не повинен зменшувати ПК з ПДВ за податковою накладною на таку передоплату (незважаючи на її повернення). Однак цього податківці у роз’ясненні не зазначають!  

А ось щодо операції з повернення товарів, вони про покупця говорять наступне: 

«Така операція визнається для платника - покупця операцією з постачання, за якою мають бути визначені податкові зобов’язання. В свою чергу платник - постачальник при виконанні умов, передбачених ст. 198 ПКУ, а саме після складання податкової накладної постачальником – покупцем в момент повернення товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, має можливість сформувати податковий кредит».  

На нашу думку, це не відповідає діючим нормам ПКУ, тому ми б не радили користуватися такою консультацією. 

Водночас, в іншій консультації (відповідь на запитання «Чи відображаються в податковому обліку з ПДВ операції з повернення продавцем суми попередньої оплати (авансу) за невідвантажений товар, з моменту перерахування якої минуло більше 1095 днів, якщо покупцем кредиторська заборгованість була списана та відкориговано податковий кредит?»), із самого запитання і відповіді очевидно, що податківці бажають, щоб такий раніше визнаний податковий кредит був в цій ситуації сторнований (датою спливу строку давності).  

При цьому те, що РК до ПН постачальник і покупець в цій ситуації скласти і зареєструвати не зможуть, податківців не обходить. В консультації «Чи повинен покупець – платник ПДВ самостійно зменшити податковий кредит у разі відмови з боку постачальника товарів/послуг надати розрахунок коригування при поверненні постачальнику товарів/послуг або поверненні покупцю попередньої оплати?» податківці заявляють: «при поверненні постачальником покупцю суми попередньої оплати за товари/послуги, придбання товарів/послуг фактично не відбувається, а тому такий покупець-платник ПДВ має здійснити коригування сум податкового кредиту, сформованого при придбанні товарів/послуг, за результатами податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. Коригування податкового кредиту здійснюється незалежно від факту отримання розрахунку коригування до податкової накладної». 

На  думку податківців, підставою для сторнування ПК з ПДВ для покупця в цій ситуації має бути бухгалтерська довідка – див. лист ДФС у м. Києві від 19.01.2016 № 701/10/26-15-11-02-13 .

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги надані нерезиденту, а споживач резидент: що з ПДВ?
    ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем нерезиденту. В контракті зазначено, що технічний проєкт виконується для резидента (2) за його адресою перебування. Нерезидент контролює виконання умов, приймає послуги, здійснює оплату послуг та підписує документи. Чи буде оподатковуватися ПДВ ця операція?
    28.03.2024291
  • Перехідні операції при реєстрації платником ПДВ з середини місяця
    Підприємство – платник ЄП ІІІ групи з 01.01.2024 р. перейшло на загальну систему, але заяву на реєстрацію ПДВ не подало вчасно – платник ПДВ з 25.01.2024 р. За електроенергією воно сплатило 08.01.2024 р., ПН складена 31.01.2024 р. за правилами касового методу. Станом на 01.02.2024 р. підприємство має борг за січень 2024 р., який буде сплачено у лютому. ПН складена 29.02.2024 р. Як включити ці ПН до податкового кредиту?У серпні 2023 р. підприємство відвантажило товар, оплата надійшла у лютому. Чи виникнуть ПЗ з ПДВ?
    27.03.202440
  • Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?
    Підприємство у січні 2024 року склало та зареєструвало зайву ПН на операцію поставки, що не відбулася. Цю ПН включено у декларацію січня. Помилку виявлено у березні 2024 р., тоді ж складено та зареєстровано РК. У якому періоді треба відобразити зменшення податкового зобов’язання: у січні 2024 р., подавши УР до декларації та відкоригувати на суму помилкової ПН, чи включити РК у березні 2024 р. та не подавати УР до декларації?
    25.03.202470
  • Експорт послуг лабораторних досліджень: що з ПДВ?
    Підприємство, резидент України, платник ПДВ, надало послуги лабораторних досліджень продукції (перевиставило компенсацію витрат досліджень, що здійснювала незалежна лабораторія – резидент України на території України) нерезиденту. Чи потрібно нараховувати ПДВ?
    22.03.202433
  • Які послуги резидентів Дія. Сіті звільняються від ПДВ?
    Чи оподатковуються ПДВ операції з розробки програмного забезпечення та доступу до інформаційного продукту – додатку для оплати штрафів – через інтернет для резидентів Дія. Сіті? Чи поширюється на ці послуги пп. 197.1.33 ПКУ?
    22.03.202427