• Посилання скопійовано

Списання зіпсованого товару: податкові та облікові аспекти

Як відобразити в обліку операції у разі псування товарів? Що буде відбуватися з податковим кредитом? Як скласти зведену податкову накладну при нарахуванні податкових зобов’язаньу разі псування товару?

Відображення в обліку зіпсованого товару

З 01.01.2015 р. за п. 134.1 ПКУ об’єкт оподаткування податком на прибуток -  це є скоригований на податкові різниці, у випадках їх застосування, фінансовий результат, який визначений за правилами П(С)БО або МСФЗ. Тож, оскільки бухгалтерський облік є головним, то все буде залежати від правил ведення бухобліку. Коригувань же фінрезультату на суми таких списань ПКУ не передбачає.

Згідно п. 5.7 Методрекомендацій з бухобліку запасів, нестачі при зберіганні від псування списуються:

-  в межах встановлених норм природного убутку, відносяться на збільшення первісної вартості оприбуткованих запасів такого найменування, групи, видів (за дебетом субрахунків 901, 902 з кредитом 28, 26);

- втрати запасів понад норми природного убутку визнаються витратами звітного періоду з відображенням їх фактичної собівартості за дебетом субрахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" (підтверджується це п. 14 П(С)БО 9 »Запаси»).

Відповідно до п. 27 П(С)БО 9 вартість повністю зіпсованих запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансовому рахунку. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Відповідно до п. 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, у разі встановлення фактів псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов'язково проводиться інвентаризація активів та зобов'язань, що перебувають на балансі суб'єкта господарювання.

Відображення в обліку списання зіпсованого товару понад норми природного убутку розглянуто у консультації тут >>

 

Наслідки щодо ПДВ 

При списанні нестач в межах норм ПЗ з ПДВ нараховувати не потрібно, адже така операція не може вважатись негосподарською. Проте, у випадку списання нестач понад норми природного убутку за п. 198.5 ПКУ слід нарахувати ПЗ з ПДВ, як  операції, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п. 198.5 ПКУ підприємство зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання на суму раніше віднесеного ПДВ до складу податкового кредиту при придбанні відповідних товарів, необоротних активів у разі початку застосовування таких активів у негосподарській діяльності. Для цього підприємство має не пізніше останнього дня звітного (податкового) місяця скласти зведену податкову накладну з типом причини 13 та зареєструвати її своєчасно у ЄРПН. Тож за місяць псування активів понад норм природного убутку має бути нараховано ПДВ у зазначеному порядку. База оподаткування визначається відповідно до норм п. 189.1 ПКУ, а саме за товарами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції з бухгалтерського обліку ПДВ суми податкових зобов'язань з ПДВ відображаються платниками цього податку за кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» у кореспонденції з дебетом рахунків обліку витрат діяльності - у випадках втрат і витрат матеріальних цінностей та інших ресурсів понад встановлені норми. 

Тож у разі псування товару, зафіксованого у Протоколі інвентаризаційної комісії,  потрібно нарахувати ПДВ на підставі відповідної бухгалтерської довідки. Відповідно нарахування податкових зобов’язань з ПДВ буде збільшувати витрати підприємства. 

Тому в обліку нарахування ПДВ буде відображатися за проведенням: Д-т 949 К-т 641.

 

Порядок складання зведеної ПН

Відповідно до пп. 4 п. 11 Порядку складання ПН та РК, у разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X". У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини 13.

У графі 4 вказується "грн", а графи 3, 5-9 не заповнюються (пп. 3 та 8 п. 16 Порядку).

У графі 10 зведених податкових накладних вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПКУ, згідно з основною ставкою ПДВ у розмірі 20% та ставкою ПДВ у розмірі 7% в залежності від застосування цих ставок при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202417
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202416
  • Як скласти ПН на аванс, коли вартість робіт достовірно невідома?
    Замовником перераховано аванс за будівництво нежитлового об’єкта. Загальна вартість будівництва достовірно невідома, акти будуть закриватись щомісяця поетапно по формі КБ. На суму передплати виписано ПН на всю суму передплати з кількістю 1, одиниця виміру грн. Як має бути складена ПН за умови авансової оплати? На яку дату здійснюється РК: на дату проміжного акту чи на дату останнього акту за всіма ПН?
    17.04.20243211
  • ПДВ та облік при передачі продукції, якщо оплачує третя сторона
    Підприємство виробляє медичні меблі. За тристороннім договором покупцем (замовником) є лікарня, а оплачує благодійний фонд. Рахунок виставляється фонду, який оплачує 70% рахунку, потім меблі виробляються і передаються лікарні. Після підписання тристороннього акту прийому-передачі, фонд оплачує залишок 30%. Які особливості ПДВ? Як відображати в бухобліку?
    17.04.202419
  • Продаж БПЛА: що з ПДВ?
    Підприємство виготовляє і продає дрони іншим суб’єктам господарювання. Складові запчастини придбаваються у вітчизняних постачальників. Як скористатися пільгою щодо звільнення від оподаткування ПДВ за пп. 5 п. 32 підр. 2 розд. ХХ ПКУ?
    16.04.2024217