Продаж сільгосппродукції в рахунок зарплати: нюанси оформлення розрахунків та сплати податків

За своєю суттю розрахунки з працівниками шляхом надання їм продукції, товарів або послуг в рахунок їх заробітної плати є окремим випадком заліку зустрічних зобов'язань (ч. 1 ст. 601 ЦКУ). Це не натуральна форма оплати праці, а припинення зобов'язання працівника сплатити за товар (продукцію, послугу) грошима шляхом припинення зобов'язання роботодавця сплатити працівникові таку ж суму грошей в якості заробітної плати.

Тому для проведення такого заліку не потрібні спеціальні норми в колективному договорі, положенні про оплату праці на підприємстві або в трудовому договорі. Крім того, рішення про продаж товарів в рахунок заробітної плати може прийматися набагато пізніше моменту її нарахування, навіть у наступних звітних періодах (тоді як при натуральній оплаті праці це рішення приймається до нарахування заробітної плати). Також при такому заліку в рахунок заробітної плати можуть продаватися будь-яка продукція або товари, крім тих, вільний обіг яких обмежено або заборонено. Обмеження, встановлені для натуральної оплати праці постановою КМУ від 03.04.1993 р. №244 «Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою», в цьому випадку не діють.

Погашення зобов'язання щодо виплати заробітної плати перед працівником не підпадає під обмеження, встановлені ст. 23 Закону України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці». Тому шляхом такого заліку може бути погашена вся сума зобов'язань із заробітної плати, а не тільки її обмежена частина в розмірі 30% за аналогією оплати праці в натуральній формі.

Однак усе ж таки є одне обмеження: платникам єдиного податку 1-ї — 3-ї груп (зокрема, сільськогосподарським підприємствам — платникам єдиного податку 3-ї групи) бартерні розрахунки заборонені п. 291.6 ПКУ. Якщо ж платник єдиного податку виплатить заробітну плату товаром, йому доведеться перейти зі спрощеної системи оподаткування на загальну згідно з пп. 4 пп. 298.2.3 ПКУ з першого числа місяця, наступного за податковим періодом, у якому було здійснено таке порушення. Платники єдиного податку четвертої групи можуть продавати власну продукцію, товари, надавати послуги і виконувати роботи в рахунок виплати заробітної плати (тобто застосовувати негрошові розрахунки з покупцями).

Договір купівлі-продажу продукції або товарів, а також договір надання послуг у рахунок заробітної плати може оформлятись у формі традиційного договору як окремого документа, а може мати і спрощену форму у вигляді накладної або відомості (у разі продажу продукції, товарів, надання послуг кільком працівникам). Зарахування зобов'язань підприємства та працівника може проводитися на підставі вищезазначеного договору або окремої заяви працівника, в якому необхідно згадати про те, за який місяць і в якій сумі погашається заборгованість по заробітній платі. Наприклад, текст заяви може бути таким: «Прошу видати мені 100 кг зерна пшениці за ціною 4,20 грн/кг в рахунок заробітної плати за квітень 2016 р.».

Продаж товарів в рахунок заробітної плати оподатковується ПДВ на загальних підставах з урахуванням усіх правил, передбачених розділом V ПКУ. База оподаткування ПДВ у випадках продажу власної продукції або надання послуг визначається на рівні не нижче від звичайних цін, якщо продаються куповані товари — не нижче від ціни придбання таких товарів (п. 188.1 ПКУ).

При продажу продукції, товарів, наданні послуг в рахунок заробітної плати об'єкт оподаткування ПДФО не виникає, тому що працівник придбаває товари/послуги (в рахунок зарплати). Однак звертаємо увагу на такий момент: якщо продукція, товари або послуги будуть продаватися працівникам зі знижкою, то така знижка вже буде оподатковуваним доходом працівника згідно з пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ. Цей дохід буде виникати в тому періоді, в якому продано товари зі знижкою. Що стосується військового збору на дохід у вигляді знижки, то таке додаткове благо також є об'єктом оподаткування військовим збором, бо така знижка — це оподатковуваний дохід, який є базою для нарахування військового збору (п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Втім, не треба забувати і про такий момент: під час видачі/надання товарів/послуг працівникові у рахунок зарплати він фактично отримує дохід у вигляді такої зарплати (і, як правило, авансом). Тому виникає нюанс із обов'язком сплатити ПДФО, ЄСВ та військовий збір під час виплати такого доходу.

На жаль, ПКУ не містить прямої норми, яка б регулювала цю ситуацію. Але у пп. 168.1.4 ПКУ вказано, що коли дохід надається у негрошовій формі або виплачується готівкою через касу, то ПДФО слід сплачувати до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Отже, на думку автора, за аналогією можна застосовувати норму пп. 168.1.4 ПКУ щодо сплати ПДФО наступного дня після видачі продукції, товарів або надання послуг в рахунок зарплати. Такий самий порядок сплати встановлено і для військового збору. Що стосується ЄСВ, то його варто сплатити в день видачі продукції, товарів або надання послуг (ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Приклад. Сільськогосподарське підприємство пропонує працівникам придбати зернову продукцію в рахунок заробітної плати. Працівнику підприємства (професія — тракторист) була нарахована заробітна плата за березень 2016 р. в розмірі 9500,00 грн. У квітні 2016 р. працівник придбав у роботодавця зерно пшениці за ціною 4,2 грн/кг з ПДВ. Ця ціна є звичайною ціною. Вартість зерна, яке видається в рахунок виплати заробітної плати, становить 100 кг х 4,2 грн/кг = 4200,00 грн.

Після оподаткування нарахованої зарплати працівникові належить до виплати на руки 9500,00 грн - 1710,00 грн - 142,50 грн = 7647,50 грн, де 1710,00 грн — це сума утриманого ПДФО за ставкою 18%, 142,50 грн — військовий збір за ставкою 1,5%. Після отримання зерна працівнику належить до виплати 7647,50 - 4200,00 = 3447,50 грн. Ця сума виплачується в грошовій формі. Облік цих операцій показаний у таблиці.

Таблиця