• Посилання скопійовано

У підприємця коди КВЕД для сплати ЄП можуть не відповідати кодам за ЄДР

Підприємець вирішив перейти на сплату єдиного податку, проте серед занесених до ЄДР видів діяльності є й ті, які не дозволяють перебувати на спрощеній системі. Чи має право ДФС відмовити у прийнятті заяви на спрощену систему, якщо в заяві не зазначено таких видів діяльності? Чи вносити зміни до ЄДР та забрати ці заборонені єдиннику види діяльності?

Під час реєстрації підприємцем фізособа подає заяву про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем (ч. 1 ст. 18 Закону №755), у який відображає ті види діяльності, якими планує займатися. Форми реєстраційних заяв затверджені наказом Мін'юсту від 06.01.2016 р. №15/5. Перша сторінка заяви дає можливість зазначати 21 вид діяльності за кодами КВЕД.

У формі заяви уточнюється, що вид економічної діяльності, який записано першим, вважається основним. Хоча, на нашу думку, і цей момент є умовним. Проте навіть якщо підприємець наведе у заяві всі види з 21 можливого до заповнення, це не означає, що всіма зазначеними видами госпдіяльності він з першого дня реєстрації підприємцем буде займатися та отримувати від цього дохід.

Загалом слід розуміти, що підприємець фактично декларує свої наміри щодо напрямів запланованої господарської діяльності на весь період перебування у статусі госпсуб'єкта до дати припинення.

Утім, треба враховувати, що обрання спрощеної системи оподаткування вимагає застосовувати лише ті види діяльності, дохід від здійснення яких згідно з нормами ПКУ дозволено отримувати на спрощеній системі оподаткування й оподатковувати єдиним податком.

Види діяльності, які заборонено здійснювати платнику податку з метою перебування на спрощеній системі оподаткування, наведено у пп. 291.5.1 ПКУ.

Тому в заяві на застосування спрощеної системи оподаткування* на вимогу п. 5 п. 298.3 ПКУ фізособа-підприємець зазначає обрані для застосування на спрощеній системі оподаткування види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, але з переліку тих, які вона обрала під час державної реєстрації, і за винятком заборонених згідно з пп. 291.5.1 ПКУ (зокрема, як зазначено у запитанні, такі коди КВЕД, як 47.77, 47.78, 47.79, 47.11, 47.19).

* Форма затверджена Наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675 «Порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування».

Відмовити у переході на спрощену систему оподаткування такому підприємцю не можуть. У п. 299.6 ПКУ наведено виключні підстави для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку. І серед них не наведено таку підставу, як невідповідність кодів КВЕД, внесених підприємцем до ЄДР під час реєстрації, тим, якими заборонено займатися платникам єдиного податку (з переліку, зазначеного у п. 291.5 ПКУ).

Вносити будь-які зміни щодо кодів КВЕД, зазначених у ЄДР під час реєстрації підприємцем, у зв'язку з переходом на сплату єдиного податку такому підприємцю не треба.

До речі, варто звернути увагу на роз'яснення, надані органами ДФС у ЗІР.

Наприклад, для юросіб у підкатегорії 108.01.06 на запитання: «Чи є підставою для відмови у реєстрації платником ЄП третьої групи наявність у Єдиному державному реєстрі (або у статуті ЮО) таких видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування?» — надається досить чітка відповідь: «...Наявність у Єдиному державному реєстрі або у статуті юридичної особи таких видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, не є підставою для відмови у реєстрації платником єдиного податку за умови, що такі види діяльності не здійснюються».

Для фізосіб-підприємців у ЗІР, підкатегорія 107.1, фіскальна служба таких роз'яснень не надає. Проте дає відповідь на запитання: «Чи має право ФОП — платник ЄП у заяві на застосування спрощеної системи оподаткування зазначити код виду діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, якщо окремі види діяльності того коду не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування і не здійснюються таким платником?».

У своїй відповіді вона звертає увагу на те, що класифікація кодів КВЕД не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності — не обов'язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності — це припущення, а не доказ (абз. 8 п. 1 КВЕД-2010).

Отже, для обрання та застосування спрощеної системи оподаткування важливим є не той факт, які види діяльності зафіксує підприємець у заяві, а які саме буде застосовувати. Застосування заборонених видів діяльності має наслідком обов'язок підприємця перейти на загальну систему оподаткування. Тож якщо податківці під час прийняття заяв вказують на види діяльності, які заборонені для «спрощенців», — це, безумовно, лише позбавляє таких неуважних суб'єктів господарювання неприємних наслідків.

Отже, на наш погляд (і це не суперечить роз'ясненням податківців), у разі якщо код виду діяльності за КВЕД ДК 009:2010 передбачає кілька видів господарської діяльності, в тому числі ті, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, то фізособа-підприємець — платник єдиного податку у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування наводить перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, окремо вписуючи ті види господарської діяльності із зазначеного за КВЕД ДК 009:2010, на які встановлено заборону.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • З немонетарної заборгованість переводиться в монетарну і назад: що з курсом?
    У 2021 р. резидент отримав авансову оплату за товар від нерезидента. В січні 2022 р. підписано додаткову угоду щодо повернення передплати. Заборгованість переведено до складу монетарної. Після введення валютних обмежень на період воєнного стану оплата не була проведена. Підприємство визначало курсові різниці на дату балансу. У 2024 р. вирішено все ж здійснити відвантаження. Як визначити курс, за яким монетарна заборгованість переводиться до складу немонетарної?
    15.04.202418
  • Порушення при ввезенні гуманітарної допомоги
    Громадська організація імпортувала гуманітарну допомогу - легковий авто для передачі ЗСУ і кабель для ремонту дронів. Але авто передане учаснику бойових дій, який працює волонтером в ГО, а кабель використовується самою ГО для ремонту дронів, а не переданий ЗСУ. Чи є порушення?
    10.04.202421
  • Перевезення вантажів: ТТН обов’язок чи право?
    Хто має виписувати ТТН при перевезенні вантажним автомобільним транспортом: перевізник чи вантажовідправник? Чи достатньо вантажоодержувачу для підтвердження факту перевезення товаро-матеріальних цінностей належно оформленого перевізником (юридичною особою чи ФОП) акту надання транспортно-експедиційних послуг ?
    26.03.2024126
  • З якою періодичністю складати подорожній лист?
    Водії виїжджають за заявкою і після виконання замовлення можуть отримати наступну. Маршрут та дату повернення визначити складно. За якою формою складати подорожній лист? Чи можна скласти один подорожній лист на весь період поїздки (місяць та більше), чи під кожну заявку?
    22.03.20241 102
  • Отримано credit memo: як врахувати?
    ТОВ - офіційний представник нерезидента в Україні щодо розповсюдження аудіо та відео-продукції. Протягом 2023 р. перевиконало план щодо підключення до інформаційного ресурсу користувачів. Нерезидент 28.02.2024 р. надав credіt memo ТОВ, що має бути врахований при розрахунку за послуги з нерезидентом у лютому та березні 2024 р. Чи має ТОВ скоригувати фінрезультат за 2023 р., оскільки credit memo за результатами роботи 2023 р.? Чи потрібно нарахувати курсову різницю на дату проведення акту від нерезидента ?
    15.03.202476