Дебіторська заборгованість підприємця, який помер: чи можна списати?

Відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ безнадійна заборгованість – це заборгованість, що відповідає, зокрема, одній з таких ознак:

• заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
• прострочена заборгованість померлої фізособи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
• прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими.

У даному випадку заборгованість померлого ФОП може відповідати або першій, або другій ознаці. 

Для перевірки першої ознаки – спливу строку позовної давності – необхідно пересвідчитись в тому, що заборгованість ФОП стала безнадійною внаслідок спливу такого строку. Визначення строку позовної давності регламентовано главою 19 розділу V ЦКУ. Відповідно до ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.Також відповідно до ст. 259 ЦКУ  позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, а договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. В даному випадку це означає, що сторони – ФОП та підприємство – могли збільшити позовну давність згідно з укладеним між ними договором купівлі-продажу товарів. Відповідно, цю обставину слід перевірити за умовами договору.

У ст. 264 ПКУ визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Наприклад, якщо підприємство направляло листа ФОП-боржникові з вимогою щодо оплати боргу, а боржник надавав письмову відповідь, з якої випливає, що боржник визнавав наявність боргу та його суму, а також якщо боржник здійснював хоча б часткове погашення боргу. 

Отже, строк позовної давності у три роки не обов’язково міг настати рівно через три роки з дати останнього постачання товару ФОПу.

Крім цього, початок перебігу строку позовної давності теж може відлічуватися не від дати постачання товару. Так, відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦКУ за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Таким чином, строк позовної  давності може закінчитись і пізніше, ніж через три роки з дати постачання товару. 

Тож в даному випадку слід проаналізувати всі деталі взаємовідносин між ФОПом та підприємством, щоб з’ясувати, коли саме починається перебіг строку позовної давності, та коли він закінчується. І саме після дати закінчення строку позовної давності слід списати в бухобліку цю заборгованість на витрати – Дт 944 Кт 361. 

Перевірка відповідності заборгованості ФОПа другій ознаці – наявність спадкового майна, на яке може бути накладене стягнення –може бути здійснена тільки за участі нотаріуса, який відкриває спадщину цього ФОПа.  Якщо у підприємства буде інформація про відсутність у ФОПа спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення, то в цьому випадку можна буде списати заборгованість на цій підставі, теж проведенням ДТ 944 Кт 361. Якщо підприємство не планує звертати стягнення на спадкове майно ФОПа, йому залишається лише списання його заборгованості як безнадійної тільки після спливу строку позовної давності (за першою ознакою).

Податок на прибуток

Якщо підприємство коригує фінрезультат на податкові різниці відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, то оно повинно також врахувати норми п. 139.2 ПКУ, який визначає різниці при використанні резерву сумнівних боргів та при списанні безнадійної заборгованості. Якщо підприємство скоригує фінрезультат на суму списаної дебіторської заборгованості як безнадійної внаслідок спливу строку позовної давності, і при цьому воно не створювало резерв сумнівних боргів, то можливі формальні претензії податківців за такою операцією, адже у «ЗІР», категорія 102.06.02, вони зазначають: «…в періоді формування резерву сумнівних боргів фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (пп. 139.2.1 ПКУ), а в періоді використання резерву сумнівних боргів фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ (пп. 139.2.2 ПКУ). При списанні дебіторської заборгованості фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (пп. 139.2.1 ПКУ)» - відповідь на питання «Як здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування при формуванні та використанні резерву сумнівних боргів, та при списанні дебіторської заборгованості?».

Якщо підприємство не коригує фінрезультат відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, воно списує заборгованість як безнадійну у бухобліку Дт 944 Кт 361, і це проведення зменшує фінрезультат з метою оподаткування без подальших коригувань.

Щодо ПДВ при списанні заборгованості покупця – неплатника ПДВ змін не відбувається. Якщо ФОП не був платником ПДВ на момент постачання йому товарів, то відповідно до пп. 192.2 ПКУ зменшення суми податкових зобов'язань платника ПДВ - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками ПДВ на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості. В даному випадку податкові зобов’язання підприємства-постачальника можуть бути зменшені лише в тому випадку, якщо спадкоємці ФОПа повернуть раніше поставлений йому товар. Тоді підприємство зможе скласти РК до податкової накладної на таке постачання та зареєструвати його в ЄРПН.

Якщо ж ФОП був платником ПДВ, то після його смерті він має бути виключений з реєстру пплатників ПДВ і відкоригувати податкові зобов’язання вже не вдасться, тому що в рамках СЕА ПДВ не передбачено можливості коригувати суми ПДВ за контрагентами, які вже виключені з реєстру платників ПДВ.

У тому випадку, якщо товар не буде повернуто, податкові зобов’язання з ПДВ у постачальника не коригуються.