• Посилання скопійовано

Компенсація нерезидентом витрат на ремонт товарів: особливості оподаткування ПДВ

Підприємство імпортує автомобілі. Гарантійний ремонт за проданими авто проводить підприємство-імпортер. Згідно з гарантійною угодою, нерезидент відшкодовує імпортеру витрати з гарантійних ремонтів. Чи потрібно нараховувати ПДВ на суму відшкодованих гарантійних ремонтів від нерезидента?

Операція з отримання від нерезидента компенсації за понесені витрати не зумовить жодних змін в обліку ПДВ резидента, адже компенсація понесених витрат не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Нагадаємо, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції постачання товарів, робіт, послуг, місце постачання яких визначене на території України (п. 185.1 ПКУ). Вважаємо, що компенсація понесених витрат не підпадає ні під визначення терміна «постачання товарів», ні терміна «постачання послуг». Що стосується постачання товарів, то тут все зрзуміло, що ж стосується постачання послуг, то вважаємо, що резидент не надає нерезиденту жодних послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності при здійсненні гарантійного ремонту.

На замітку!

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ).

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 ПКУ).

Оскільки відповідно до пп. «г» пп. 186.2.1 ПКУ місцем постачання послуг із виконання ремонтних робіт є місце їх фактичного постачання, то операції з надання таких послуг, джерелом покриття яких є кошти нерезидента, за дорученням якого платник податку виконує ці послуги на митній території України, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах. Про це податківці нагадують у підкатегорії 101.02 ресурсу «ЗІР»*.

Що саме означає в цьому випадку термін «загальні підстави», знаходимо в іншій консультації ДФСУ** (ЗІР, категорія 101.02): при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів. Отже, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній.

При цьому операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.

Також вони зауважують, що якщо резидент для надання послуг з гарантійного ремонту за дорученням нерезидента ввозить (імпортує) запчастини чи комплектуючі, то сума ПДВ, сплачена за ними, що підтверджена митною декларацією, може бути віднесена до податкового кредиту платника податку, який за дорученням нерезидента виконує роботи з гарантійного обслуговування, за умови виконання вимог, встановлених ст. 198 ПКУ.

На жаль, податківці не надають роз’яснень, як в такому випадку складати податкові накладні. Звісно, що на підставі податкових накладних за ПДВ, сплаченим при придбанні матеріалів та послуг, потрібних для проведення гарантійного ремонту, або на підставі митних декларацій в разі сплаті ПДВ при імпорті таких матеріалів (запчастин тощо), резидент матиме право на податковий кредит. Але як і за якою датою оформити податкове зобов’язання за таким ремонтом?

Оскільки фактичним отримувачем цих послуг є особа, якій здійснюються ці ремонтні роботи, то, на нашу думку, податкову накладну в цьому випадку слід складати саме на такого отримувача. Але, оскільки він за такий ремонт не платить і не відшкодовуватиме оплату такого ремонту нерезиденту-виробнику, то він отримає ремонтні послуги безоплатно (що і передбачають умови гарантійного ремонту). Тому на такого фактичного отримувача послуг податкову накладну слід скласти із нульовою ціною.

При цьому резиденту-постачальнику слід скласти і другу податкову накладну – на суму перевищення фактичної вартості (звичайної ціни) цих послуг  над такою нульовою ціною, із урахуванням норм другого абзацу п. 188.1 ПКУ. Така податкова накладна складатиметься із типом причини «15», якщо ремонтні роботи виконуватиме інша особа, а постачальник-резидент тільки оплачуватиме такі роботи, або із типом причини «17», якщо ремонтні роботи виконуватиме сам резидент-постачальник.   


 * Запитання: "Який порядок оподаткування ПДВ резидентом операцій з надання послуг з гарантійного ремонту за дорученням нерезидента ( у т.ч. отримання компенсації за понесені витрати по ввезенню (імпорту) запчастин чи комплектуючих) та отримання винагороди за надання таких послуг?"

** Запитання: "Який порядок оподаткування ПДВ операцій з надання послуг з гарантійного ремонту товару?"

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20245863
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024253