• Посилання скопійовано

Списання зіпсованого товару: податкові та облікові аспекти

Як відобразити в обліку операції у разі псування товарів? Що буде відбуватися з податковим кредитом? Як скласти зведену податкову накладну при нарахуванні податкових зобов’язаньу разі псування товару?

Відображення в обліку зіпсованого товару

З 01.01.2015 р. за п. 134.1 ПКУ об’єкт оподаткування податком на прибуток -  це є скоригований на податкові різниці, у випадках їх застосування, фінансовий результат, який визначений за правилами П(С)БО або МСФЗ. Тож, оскільки бухгалтерський облік є головним, то все буде залежати від правил ведення бухобліку. Коригувань же фінрезультату на суми таких списань ПКУ не передбачає.

Згідно п. 5.7 Методрекомендацій з бухобліку запасів, нестачі при зберіганні від псування списуються:

-  в межах встановлених норм природного убутку, відносяться на збільшення первісної вартості оприбуткованих запасів такого найменування, групи, видів (за дебетом субрахунків 901, 902 з кредитом 28, 26);

- втрати запасів понад норми природного убутку визнаються витратами звітного періоду з відображенням їх фактичної собівартості за дебетом субрахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" (підтверджується це п. 14 П(С)БО 9 »Запаси»).

Відповідно до п. 27 П(С)БО 9 вартість повністю зіпсованих запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансовому рахунку. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Відповідно до п. 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, у разі встановлення фактів псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов'язково проводиться інвентаризація активів та зобов'язань, що перебувають на балансі суб'єкта господарювання.

Відображення в обліку списання зіпсованого товару понад норми природного убутку розглянуто у консультації тут >>

 

Наслідки щодо ПДВ 

При списанні нестач в межах норм ПЗ з ПДВ нараховувати не потрібно, адже така операція не може вважатись негосподарською. Проте, у випадку списання нестач понад норми природного убутку за п. 198.5 ПКУ слід нарахувати ПЗ з ПДВ, як  операції, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п. 198.5 ПКУ підприємство зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання на суму раніше віднесеного ПДВ до складу податкового кредиту при придбанні відповідних товарів, необоротних активів у разі початку застосовування таких активів у негосподарській діяльності. Для цього підприємство має не пізніше останнього дня звітного (податкового) місяця скласти зведену податкову накладну з типом причини 13 та зареєструвати її своєчасно у ЄРПН. Тож за місяць псування активів понад норм природного убутку має бути нараховано ПДВ у зазначеному порядку. База оподаткування визначається відповідно до норм п. 189.1 ПКУ, а саме за товарами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції з бухгалтерського обліку ПДВ суми податкових зобов'язань з ПДВ відображаються платниками цього податку за кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» у кореспонденції з дебетом рахунків обліку витрат діяльності - у випадках втрат і витрат матеріальних цінностей та інших ресурсів понад встановлені норми. 

Тож у разі псування товару, зафіксованого у Протоколі інвентаризаційної комісії,  потрібно нарахувати ПДВ на підставі відповідної бухгалтерської довідки. Відповідно нарахування податкових зобов’язань з ПДВ буде збільшувати витрати підприємства. 

Тому в обліку нарахування ПДВ буде відображатися за проведенням: Д-т 949 К-т 641.

 

Порядок складання зведеної ПН

Відповідно до пп. 4 п. 11 Порядку складання ПН та РК, у разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X". У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини 13.

У графі 4 вказується "грн", а графи 3, 5-9 не заповнюються (пп. 3 та 8 п. 16 Порядку).

У графі 10 зведених податкових накладних вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПКУ, згідно з основною ставкою ПДВ у розмірі 20% та ставкою ПДВ у розмірі 7% в залежності від застосування цих ставок при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги надані нерезиденту, а споживач резидент: що з ПДВ?
    ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем нерезиденту. В контракті зазначено, що технічний проєкт виконується для резидента (2) за його адресою перебування. Нерезидент контролює виконання умов, приймає послуги, здійснює оплату послуг та підписує документи. Чи буде оподатковуватися ПДВ ця операція?
    Сьогодні 10:10181
  • Перехідні операції при реєстрації платником ПДВ з середини місяця
    Підприємство – платник ЄП ІІІ групи з 01.01.2024 р. перейшло на загальну систему, але заяву на реєстрацію ПДВ не подало вчасно – платник ПДВ з 25.01.2024 р. За електроенергією воно сплатило 08.01.2024 р., ПН складена 31.01.2024 р. за правилами касового методу. Станом на 01.02.2024 р. підприємство має борг за січень 2024 р., який буде сплачено у лютому. ПН складена 29.02.2024 р. Як включити ці ПН до податкового кредиту?У серпні 2023 р. підприємство відвантажило товар, оплата надійшла у лютому. Чи виникнуть ПЗ з ПДВ?
    27.03.202427
  • Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?
    Підприємство у січні 2024 року склало та зареєструвало зайву ПН на операцію поставки, що не відбулася. Цю ПН включено у декларацію січня. Помилку виявлено у березні 2024 р., тоді ж складено та зареєстровано РК. У якому періоді треба відобразити зменшення податкового зобов’язання: у січні 2024 р., подавши УР до декларації та відкоригувати на суму помилкової ПН, чи включити РК у березні 2024 р. та не подавати УР до декларації?
    25.03.202456
  • Експорт послуг лабораторних досліджень: що з ПДВ?
    Підприємство, резидент України, платник ПДВ, надало послуги лабораторних досліджень продукції (перевиставило компенсацію витрат досліджень, що здійснювала незалежна лабораторія – резидент України на території України) нерезиденту. Чи потрібно нараховувати ПДВ?
    22.03.202430
  • Які послуги резидентів Дія. Сіті звільняються від ПДВ?
    Чи оподатковуються ПДВ операції з розробки програмного забезпечення та доступу до інформаційного продукту – додатку для оплати штрафів – через інтернет для резидентів Дія. Сіті? Чи поширюється на ці послуги пп. 197.1.33 ПКУ?
    22.03.202427