• Посилання скопійовано

Податкова накладна на неплатника ПДВ у 2026 році: округлення та розбіжність у копійках (аудіоверсія)

Платник ПДВ складає ПН на постачання неплатнику ПДВ. Під час заповнення ціни чи кількості в електронній формі загальна сума з ПДВ не збігається із фактичною сумою розрахунків (відхилення на кілька копійок). Як коректно оформити ПН з урахуванням правил округлення та вимог ПКУ і Порядку №1307 у 2026 році?

Слухати консультацію (0:00)

Коротка відповідь

Для досягнення точної суми у податковій накладній (ПН) слід зазначати необхідну кількість знаків після коми у графі 6 (Кількість) або, як альтернатива, у графі 7 (Ціна). Податкові органи допускають таку практику для того, щоб підсумкові показники ПН повністю відповідали вартісним даним первинних документів.

Обґрунтування

Згідно з правилами, встановленими Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307, та роз'ясненнями ДПС, існують два шляхи вирішення проблеми копійчаних розбіжностей:

1. Регулювання через графу 6 (Кількість) — пріоритетний підхід

Порядок №1307 не містить жодних обмежень щодо кількості знаків після коми для кількісних показників (графа 6). Згідно з роз'ясненнями податківців (категорія 101.16 ЗІР), у графі 6 ПН можна зазначати стільки знаків після коми, скільки необхідно для правильного розрахунку обсягу постачання (графа 10) та загальної суми ПДВ.

2. Збільшення знаків після коми у графі 7 (Ціна)

Відповідно до пп. 5 п. 16 Порядку №1307, графа 7 має заповнюватися у гривнях з копійками (тобто з двома знаками після коми), за винятком цін, що підлягають державному регулюванню. Проте на практиці податківці погоджуються (ЗІР, категорія 101.16), що ПН, у якій ціна одиниці містить більше ніж два знаки після коми, є чинною та не позбавляє права на податковий кредит.

Відповідність первинним документам:

Податкова накладна має максимально відповідати даним первинних (бухгалтерських) документів, складених за господарською операцією (п. 44.1 ПКУ). Якщо через арифметичні округлення виникає розбіжність у 1–2 копійки, ДПС зазвичай визнає таку ПН коректною, якщо сума ПДВ розрахована правильно.

Рекомендація

Найбільш безпечним та методологічно правильним способом «вийти» на точну суму оплати є коригування кількості знаків після коми саме у графі 6 «Кількість». Якщо ж специфіка операції чи налаштування облікової програми цього не дозволяють, як робочий варіант можна зазначити ціну у графі 7 з необхідною кількістю знаків (наприклад, 4–6 знаків).

При заповненні ПН на неплатника:

  • У графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник»;
  • У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача» проставляється умовний ІПН «100000000000» (п. 12 Порядку №1307);
  • Загальна сума коштів, що підлягають сплаті (Розділ А, рядок I), повинна максимально точно відповідати фактично отриманій сумі.

Цю відповідь підготував ШІ-консультант від «Дебету-Кредиту»
та перевірили фахівці редакції

Поставте своє запитання ШІ-консультанту і переконайтесь у зручності сервісу

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Рецензент: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Експорт за періодичною МД: коли виникає дохід та податкові зобов’язання з ПДВ? (аудіоверсія)
    27.03.2026 р. було подано на реєстрацію ПН-РЕЗ до періодичної митної декларації (МД). Фактичний експорт товару відбувся 09.05.2026 р. (дата оформлення додаткової МД). Якою датою відображати операцію в декларації з ПДВ та в бухгалтерському обліку?
    Сьогодні 08:1612
  • Експорт безкоштовних зразків: податкові наслідки (аудіоверсія)
    Юрособа-резидент України за дорученням нерезидента збирає зразки непридатного для використання товару (товари, що були у вжитку, зламані) та надсилає їх нерезиденту за межі України. Доставку оплачує нерезидент. Оплата ані за самі зразки, ані за послуги зі збору зразків не передбачена. Яку вартість товару зазначати в митній декларації? Чи потрібно юрособі оприбутковувати такі зразки на баланс і за якою вартістю (з огляду на те, що вони отримані безоплатно)? Які податкові наслідки такої операції?
    Сьогодні 07:0713
  • Перепродаж ремонтних робіт орендованого приміщення у 2026 році: ДКПП та ПДВ-ризики (аудіоверсія)
    Товариство орендувало приміщення для магазину одягу та сплатило сторонній організації ремонтні роботи з ДКПП 41.00.4. Після релокації магазину товариство планує отримати відшкодування від нового орендаря амортизаційної вартості виконаного ремонту. З яким кодом ДКПП слід оформити перепродаж таких робіт у податковій накладній?
    15.05.202650
  • Закупівля у ФОП та реалізація з ПДВ у 2026 році: податкові ризики для ТОВ (аудіоверсія)
    ТОВ планує придбати товар у ФОП (будь-яка група ЄП) та перепродати його іншому ТОВ з нарахуванням ПДВ. Які податкові та правові ризики виникають у такій схемі, зокрема щодо формування податкового кредиту та ділової мети?
    15.05.2026651
  • Скасування ПН-РЕЗ у 2026 році: ризики та алгоритм дій при анулюванні ПМД (аудіоверсія)
    У березні 2026 року підприємство зареєструвало ПН-РЕЗ (тип причини 22) зі ставкою ПДВ 20% на загальну суму 3 173 273,35 грн (ПДВ - 528 878,89 грн). До цієї ПН було відкрито попередню митну декларацію (ПМД). Через умови контракту 30.04.2026 р. підприємство подало лист до митниці про скасування ПМД. Як скласти розрахунок коригування (РК) до такої ПН-РЕЗ, щоб її скасувати, оскільки експорт не відбувся?
    15.05.202624