• Посилання скопійовано

Оподаткування ПДВ операцій з надання PR-послуг нерезиденту у 2026 році: алгоритм дій

ТзОВ (платник ПДВ) надає послуги з піару (PR) нерезиденту. Послуга полягає у розміщенні на власному сайті аналітичної статті про ринок пального, у якій згадується найменування та діяльність компанії-нерезидента («підсвічування» бренду). Чи можна кваліфікувати ці послуги як рекламні згідно з пп. «б» пп. 186.3 ПКУ, щоб місце постачання було за межами України (без нарахування ПДВ)?

Для визначення об’єкта оподаткування ПДВ ключовим є правильне визначення місця постачання послуг.

Місце постачання рекламних послуг (пп. «б» пп. 186.3 ПКУ)

Згідно з пп. «б» пп. 186.3 ПКУ, місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання.

Оскільки ваш замовник — нерезидент, місце постачання знаходиться за межами митної території України. Отже, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Чи є PR-послуги «рекламними»?

Рекламні послуги

У ПКУ немає окремого визначення «рекламних послуг», тому згідно з пп. 5.3 ПКУ слід звертатися до профільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону «Про рекламу»: Реклама — інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару.

Ваша послуга (розміщення статті зі згадуванням нерезидента для його «підсвічування») повністю відповідає цьому визначенню, оскільки вона:

  1. Містить інформацію про особу (нерезидента);
  2. Розповсюджена на вебсайті;
  3. Спрямована на формування інтересу до діяльності цієї компанії.

Прихована реклама та ідентифікація

Законодавство суворо регулює розміщення замовних матеріалів під виглядом аналітики. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, інформація про особу, розповсюджена за винагороду в матеріалах медіа, яка слугує рекламним цілям і може ввести в оману споживачів щодо справжньої мети такого матеріалу, визнається прихованою рекламою. Згідно зі ст. 9 Закону, будь-який матеріал, що публікується за плату і привертає увагу до конкретної особи, має бути чітко відокремлений від іншої інформації та містити відповідне маркування (наприклад, позначку «Реклама» або «На правах реклами»).

Обмеження щодо нерезидентів

У цій ситуації ваш клієнт-нерезидент є рекламодавцем (п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону). При наданні йому послуг варто звернути увагу на ч. 2 ст. 8 Закону, яка встановлює спеціальні обмеження для іноземних замовників. Рекламодавці-нерезиденти не мають права замовляти розповсюдження реклами, якщо їхня діяльність вимагає ліцензії в країні, де вони працюють, але така ліцензія у них відсутня. Крім того, закон прямо забороняє виступати рекламодавцем резидентам держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Ризики та документальне оформлення

Головний ризик полягає у тому, що податківці можуть спробувати перекваліфікувати послугу в «інформаційну» або «інші послуги» (за пп. 186.4 ПКУ), де місце постачання — за місцем реєстрації постачальника (Україна, ПДВ 20%).

Щоб уникнути цього, дотримуйтесь таких правил:

Договір

У предметі договору чітко зазначте: «Надання рекламних послуг» або «Послуги з розповсюдження рекламної інформації». Уникайте розмитих формулювань на кшталт «консультації з піару» або «написання тексту».

Акт наданих послуг

Має містити посилання на конкретну статтю (URL-адресу) та підтверджувати рекламний характер (наприклад: «розміщення рекламного матеріалу про діяльність Компанії Х»).

Звіт/Скріншоти

Додайте до акта скріншот розміщеної статті як доказ фактичного надання послуги.

Відображення у звітності

Операція, що не є об’єктом оподаткування згідно зі ст. 186 ПКУ, відображається у рядку 5 декларації з ПДВ та у Додатку 4 (Д4). Податкова накладна на такі операції не складається (оскільки операція не є об'єктом, а не звільнена від оподаткування).

Висновки

Кваліфікуйте послугу як рекламну

Описані вами дії (згадування нерезидента в аналітичній статті) відповідають визначенню реклами згідно із Законом №270/96-ВР.

Не нараховуйте ПДВ

Оскільки отримувач — нерезидент, місце постачання за пп. «б» п. 186.3 ПКУ знаходиться поза межами України, тому ПДВ 0% (не є об'єктом).

Оформіть документи правильно

У договорі та акті обов'язково вказуйте термін «рекламні послуги» та зберігайте докази розміщення (скріншоти), щоб уникнути перекваліфікації послуги податківцями у 2026 році.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Експорт за періодичною МД: коли виникає дохід та податкові зобов’язання з ПДВ? (аудіоверсія)
    27.03.2026 р. було подано на реєстрацію ПН-РЕЗ до періодичної митної декларації (МД). Фактичний експорт товару відбувся 09.05.2026 р. (дата оформлення додаткової МД). Якою датою відображати операцію в декларації з ПДВ та в бухгалтерському обліку?
    Сьогодні 08:1612
  • Експорт безкоштовних зразків: податкові наслідки (аудіоверсія)
    Юрособа-резидент України за дорученням нерезидента збирає зразки непридатного для використання товару (товари, що були у вжитку, зламані) та надсилає їх нерезиденту за межі України. Доставку оплачує нерезидент. Оплата ані за самі зразки, ані за послуги зі збору зразків не передбачена. Яку вартість товару зазначати в митній декларації? Чи потрібно юрособі оприбутковувати такі зразки на баланс і за якою вартістю (з огляду на те, що вони отримані безоплатно)? Які податкові наслідки такої операції?
    Сьогодні 07:0716
  • Перепродаж ремонтних робіт орендованого приміщення у 2026 році: ДКПП та ПДВ-ризики (аудіоверсія)
    Товариство орендувало приміщення для магазину одягу та сплатило сторонній організації ремонтні роботи з ДКПП 41.00.4. Після релокації магазину товариство планує отримати відшкодування від нового орендаря амортизаційної вартості виконаного ремонту. З яким кодом ДКПП слід оформити перепродаж таких робіт у податковій накладній?
    15.05.202650
  • Закупівля у ФОП та реалізація з ПДВ у 2026 році: податкові ризики для ТОВ (аудіоверсія)
    ТОВ планує придбати товар у ФОП (будь-яка група ЄП) та перепродати його іншому ТОВ з нарахуванням ПДВ. Які податкові та правові ризики виникають у такій схемі, зокрема щодо формування податкового кредиту та ділової мети?
    15.05.2026651
  • Скасування ПН-РЕЗ у 2026 році: ризики та алгоритм дій при анулюванні ПМД (аудіоверсія)
    У березні 2026 року підприємство зареєструвало ПН-РЕЗ (тип причини 22) зі ставкою ПДВ 20% на загальну суму 3 173 273,35 грн (ПДВ - 528 878,89 грн). До цієї ПН було відкрито попередню митну декларацію (ПМД). Через умови контракту 30.04.2026 р. підприємство подало лист до митниці про скасування ПМД. Як скласти розрахунок коригування (РК) до такої ПН-РЕЗ, щоб її скасувати, оскільки експорт не відбувся?
    15.05.202624