• Посилання скопійовано

Оподаткування візитівок: що з податками?

Підприємство купує візитки та наклейки на підприємство. Частина візиток з прізвищем директора (ПІБ, номер телефону, адреса, e-mail, сайт), а частина просто з логотипом, назвою, адресою та QR кодом (номер телефону, адреса, e-mail, сайт). Фірма, яка виготовляє візитки, є платником ПДВ, буде ПН. Чи має підприємство донараховувати ПДВ? Чи є оподаткування ПДФО та ВЗ? Як краще оформити таку покупку?

Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (пп. 14.1.47 ПКУ).

Відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Статтею 1 Закону про рекламу визначено, який визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, визначено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пп. 164.5 ПКУ (пп. 164.2.17 ПКУ).

Отже, у випадку, якщо візитні картки, виготовлені для працівників, на яких зазначені, зокрема, логотип, реквізити суб’єкта господарювання та особисті дані конкретного працівника, то це буде додатковим благом для кожного конкретного працівника, отриманим від роботодавця і їх вартість включатиметься до загального оподаткованого місячного доходу, з якого утримується податок за ставкою 18% (пп. 167.1 ПКУ).

Аналогічну думку щодо цього питання висловлює і ДПС у Львівській області. Також див. нашу новину тут.

Однак, з думкою податківців важко погодитися, тому що незважаючи на те, що візитівки іменні, директор їх використовуватиме виключно в трудовій діяльності, для особистих цілей така візитка не потрібна.  Тож і стверджувати, що це його додаткове благо, не можна.  Більш докладно з цією думкою можна ознайомитись тут (в частині податкового обліку з податку на прибуток ця стаття вже неактуальна).

Але, зважаючи, що податківці у всіх своїх консультаціях наполягають на додатковому блазі, довести протилежне роботодавцю при перевірці буде складно.

Крім того, сума такого додаткового блага оподатковується ВЗ за ставкою 1,5%, який розраховується від суми додаткового блага без застосування коефіцієнта (п. 16-1 підрозділ 10 розділ ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, базою нарахування ЄСВ для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Отже, візитні картки, видані роботодавцем своїм працівникам, на яких зазначені, зокрема, логотип, реквізити такого роботодавця та особисті дані конкретного працівника, не є базою нарахування ЄВ.

Таким чином, придбані візитівки для директора підприємства на яких розміщено його прізвище, буде для нього додатковим благом. У Додатку 4ДФ об'єднаної звітності візитівки відображаються за ознакою доходу «126».

Варіантом уникнення додаткового блага, є оформлення придбання візитівок як дарунка за пп. 165.1.39 ПКУ, неоподатковувана вартість у 2021 році 1500,00 грн. У Додатку 4ДФ у відповідному місяці кварталу об'єднаної звітності їх вартість відображатиметься за ознакою доходу «160». Якщо вартість візитівок перевищує вартість в 1500,00 грн, то із суми перевищення потрібно утримати ПДФО за ставкою 18% з урахуванням «натурального» коефіцієнта та ВЗ – 1,5% (без «натурального» коефіцієнта) та відобразити її (частинку) у Додатку 4ДФ у відповідному місяці кварталу об'єднаної звітності за ознакою доходу «126».

А ось на другу частину візитівок, де міститься лише інформація про суб’єкта господарювання, без даних про конкретних працівників (відсутня персоналізація), так звану корпоративну візитівку, не виникатиме не те, що додаткового блага, взагалі ПДФО.

Щодо ПДВ зазначимо, що при безоплатній роздачі візиток ПЗ з ПДВ нараховувати не потрібно (пп. 198.5 ПКУ), тому що з точки зору підприємства, це його витрати на рекламу. В бухобіку робиться запис - Дт 93 Кт 209 на підставі акта списання ТМЦ. Також за придбаними візитівками підприємство матиме право на ПК з ПДВ за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (пп. 198.3 ПКУ).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024519
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252