• Посилання скопійовано

Повернення коштів на ПДВ-рахунок та облік

Як підприємству А після подачі уточнюючого розрахунку в травні 2021р. відобразити переплату і повернути переплачені кошти на ПДВ-рахунок? Що необхідно оформити і написати у листі на повернення?

Ситуація: В квітні 2021 року підприємство А отримало повернення товару від покупця Б і подало на реєстрацію РК до ПН, яку зареєстровано в січні 2021 року. Після цього підприємство А повернуло товар постачальнику С, на основі якого була сформована РК. Комісія заблокувала РК підприємства А. Підприємство А подало пакет документів на розблокування РК, після чого отримало відмову в реєстрації такого РК в зв’язку з тим, що не всі первині документи були надані. Відповідно до вищевказаного підприємтво А подало скаргу з більшим пакетом документів. На основі поданих пояснень та документів ДПА України прийняло рішення в травні про реєстрацію РК в квітні 2021 року, але вже після строків подачі декларації з ПДВ. Тому підприєству А здіснило поповнення ПДВ-рахунку в квітні 2021р для того, щоб зареєструвало РК підприємству С і сплати до бюджету ПЗ в розмірі 300 000 грн. Як підприємству А в зазначеній ситуації, після подачі уточнюючого розрахунку в травні 2021р. відобразити переплату і повернути переплачені кошти на ПДВ-рахунок? Що необхідно оформити і написати у листі на повернення?

 

Відповідь:

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань регулюється ст. 43 та ст. 102 ПКУ та наказом Мінфіну від 11.02.2019 р. №60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені».

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Також в абз. 5 п. 4 Порядку № 422 зазначено, що підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу ДФС щоденно списує помилково та/або надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в ІКП більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення та нарахування зобов’язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення таких сум.

Тобто, надміру/помилково сплачені кошти, платник податку може повернути протягом  1095 днів від останнього руху по ньому. У разі, якщо на кошти, які знаходяться на рахунку більше 1095 днів без руху, та за відсутності заяви на їх повернення, то такі кошти підлягають списанню з ІКП підрозділом ДПС.

Заява може бути подана платником в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

  • на поточний рахунок платника податку в установі банку;
  • на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;
  • у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Таким чином, у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в СЕА ПДВ у порядку, визначеному п. 200-1.5 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Отже, за результатами розгляду поданої заяви Казначейство за вказівкою податківців перерахує кошти платнику за реквізитами вказаними в заяві:

l  на поточний рахунок Дт 311 Кт 315;

l  кошти, надміру сплачені до бюджету з ПДВ-рахунку, підлягають поверненню виключно на ПДВ-рахунок (п. 43.4-1 ПКУ та п. 26 Порядку № 269). У бухобліку така операція відображається зворотньою проводкою по списанню погоджених ПЗ до бюджету: Дт 315 Кт 641/ПДВ. Зважаючи на те, що кошти Казначейство повертає без участі платника, то перевірити повернення коштів з бюджету на ПДВ-рахунок можна через Електронний кабінет у розділі «СЕА ПДВ» підрозділ «Реєстр транзакцій» або отримавши Витяг за формою J/F 1401903.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги надані нерезиденту, а споживач резидент: що з ПДВ?
    ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем нерезиденту. В контракті зазначено, що технічний проєкт виконується для резидента (2) за його адресою перебування. Нерезидент контролює виконання умов, приймає послуги, здійснює оплату послуг та підписує документи. Чи буде оподатковуватися ПДВ ця операція?
    Сьогодні 10:10211
  • Перехідні операції при реєстрації платником ПДВ з середини місяця
    Підприємство – платник ЄП ІІІ групи з 01.01.2024 р. перейшло на загальну систему, але заяву на реєстрацію ПДВ не подало вчасно – платник ПДВ з 25.01.2024 р. За електроенергією воно сплатило 08.01.2024 р., ПН складена 31.01.2024 р. за правилами касового методу. Станом на 01.02.2024 р. підприємство має борг за січень 2024 р., який буде сплачено у лютому. ПН складена 29.02.2024 р. Як включити ці ПН до податкового кредиту?У серпні 2023 р. підприємство відвантажило товар, оплата надійшла у лютому. Чи виникнуть ПЗ з ПДВ?
    27.03.202433
  • Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?
    Підприємство у січні 2024 року склало та зареєструвало зайву ПН на операцію поставки, що не відбулася. Цю ПН включено у декларацію січня. Помилку виявлено у березні 2024 р., тоді ж складено та зареєстровано РК. У якому періоді треба відобразити зменшення податкового зобов’язання: у січні 2024 р., подавши УР до декларації та відкоригувати на суму помилкової ПН, чи включити РК у березні 2024 р. та не подавати УР до декларації?
    25.03.202459
  • Експорт послуг лабораторних досліджень: що з ПДВ?
    Підприємство, резидент України, платник ПДВ, надало послуги лабораторних досліджень продукції (перевиставило компенсацію витрат досліджень, що здійснювала незалежна лабораторія – резидент України на території України) нерезиденту. Чи потрібно нараховувати ПДВ?
    22.03.202431
  • Які послуги резидентів Дія. Сіті звільняються від ПДВ?
    Чи оподатковуються ПДВ операції з розробки програмного забезпечення та доступу до інформаційного продукту – додатку для оплати штрафів – через інтернет для резидентів Дія. Сіті? Чи поширюється на ці послуги пп. 197.1.33 ПКУ?
    22.03.202427