Пунктом 201.7 ПКУ передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Своєю чергою, відповідно до пп. 187.1 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів чи послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів чи послуг, що підлягають постачанню;
- дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому, податківці у ІПК від 03.09.2020 р. №3679/ІПК/99-00-05-06-02-06 наголошували, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції. Таким чином, у разі, якщо отримана попередня оплата (аванс) та постачання товарів здійснювалось за одним договором, постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну на усю суму такої попередньої оплати, в якій визначити номенклатуру товарів у відповідності з умовами договору.
Тобто, законодавчо передбачена можливість складання платником податку ПН виходячи з операції постачання товарів, а після отримання оплати в той день, ще й другої ПН на суму перевищення передоплати над розміром здійсненого постачання. Проте, для убезпечення себе, підприємству варто подбати про те, щоб згідно з первинними документами була можливість довести, що першою операцією в цей день було саме відвантаження товарів (на яке і була складена перша ПН), а вже після цього було отримано оплату, яка на 4 копійки перевищує вартість постачання і договірний розмір передоплати.
Що ж до номенклатури у ПН, то свого часу податківці зазначали, що питання номенклатури у ПН на суму передоплати належить до сфери компетенції сторін угоди. Тобто податківці не мають права визначати, яка саме номенклатура товарів буде вказана в таких податкових накладних. Детальніше про це ми писали тут.
Отже, якщо підприємством було спочатку здійснено постачання товару, а після цього отримано ще й оплату, що перевищує вартість відвантаженого товару, то постачальником може бути складено ПН на постачання товару, а після цього ПН на розмір різниці у сумі, при цьому порядок визначення номенклатури, що вказується у такій ПН встановлюється сторонами договору (тобто може враховуватись як повна оплата вартості товару і передоплата за послуги з монтажу).
Тому при складанні ПН, на нашу думку, слід виходити саме з первинних документів, що супроводжують операцію з постачання товарів/послуг/отримання передоплати за них. Водночас, необхідно зважати на відсутність «дроблення операції». Наприклад, якщо спочатку було отримано оплату однією сумою, то на неї має бути складено саме одну ПН.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити