• Посилання скопійовано

Податкові наслідки невикористання ОЗ після введення в експлуатацію

Підприємство придбало перенавантажувач, який після ТО було введено в експлуатацію. Однак придбання та списання ПММ не відбувалося, але амортизація нараховувалася. Які можуть виникнути податкові наслідки?

Бухгалтерський облік та податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(с)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Абзацем 4 п. 29 П(С)БО 7 визначено, що нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Тобто, в бухгалтерському обліку не передбачено призупинення нарахування амортизації на час не використання або простою ОЗ (що не пов'язано з його реконструкцією, модернізацією, добудовою, дообладнанням, консервацією).

Разом з цим, пп. 138.1 та 138.2 ПКУ передбачені такі коригування фінрезультату на суми нарахованої амортизації:

  • фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
  • фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пп. 138.3 ПКУ.

Зокрема, пп. 138.3 ПКУ встановлюються наступні особливості нарахування «податкової» амортизації:

  • для амортизації встановлено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів (пп. 138.3.3 ПКУ);
  • для нарахування амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку;

З 23.05.2020 року амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією. А з 08.08.2020 припинення нарахування «податкової» амортизації здійснюється лише у зв’язку з їх консервацією. Детальніше про це тут та тут.

В даному ж випадку не здійснюється модернізація реконструкцією, добудова, дообладнання або консервація ОЗ, а тому підстав для ненарахування амортизації як в бухгалтерському обліку так і за правилами п. 138.3 ПКУ немає.

Тому, якщо підприємство застосовує податкові різниці, в тому числі і за періоди, в які ОЗ не використовувалось, необхідно збільшити фінрезультат на суму нарахованої в бухгалтерському обліку амортизації і зменшити на суму розрахованої амортизації відповідно до пп. 138.3 ПКУ.

Тобто те, що ОЗ фактично не використовувалось, не означає, що не потрібно нараховувати амортизацію на такі ОЗ (як в бухгалтерському, так і податковому обліку). Крім того, такі ОЗ продовжують вважатись такими, що використовуються в господарській діяльності платника податку.

 

ПДВ

Згідно з пп. «г» пп. 198.5 ПКУ, платник податку зобов'язаний нарахувати ПЗ з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ, якщо необоротні активи, які були придбані з ПДВ у призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пп. 189.9 ПКУ). При цьому, зауважимо, що не залежно від того, що ОЗ не використовувались, вони як і раніше перебувають у статусі таких, що призначаються для використання у господарській діяльності підприємства. А отже, і підстав для нарахування ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ у підприємства немає.

Податківці у ІПК від 23.03.2020 р. №1195/6/99-00-07-03-02-06/IПК (про яку ми писали тут) говорили про необхідність нарахування ПЗ з ПДВ лише у разі консервації ОЗ. Хоча і такий підхід доволі спірний. Тому в даному випадку жодних податкових наслідків з ПДВ від того, що ОЗ після введення в експлуатацію, не використовувались, не виникає.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024542
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252