Як відобразити списання алкоголю в ПН, якщо термін дії ліцензії закінчився?

     1.     Списання алкогольної продукції без ліцензії.

Частиною 14 ст. 15 Закону від №481/95-ВР встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у т. ч. їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

За порушення цієї вимоги та здійснення оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії передбачено штраф у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень – ст. 17 Закону №481/95-ВР.

Крім того, відповідальність за зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру передбачена ст. 17 Закону №481. Вона передбачає за це порушення штраф у розмірі 100% вартості товару, який знаходиться в такому незареєстрованому місці зберігання, але не менше 17 тис. гривень.

Своєю чергою, реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 14.1.212 ПКУ).

Тому у випадку, описаному у запитанні, будь-які варіанти, що передбачають будь-яку передачу таких товарів іншим особам (безоплатно, за договором міни тощо) не підходять, оскільки призведуть до нарахування значних штрафів.

Тому єдиним варіантом є списання таких товарів в зв’язку з їх псуванням або знищенням.

Документальне оформлення списання товару в цьому випадку оформлюється так:

• видається розпорядження керівника про списання продукції в зв'язку із припиненням такої діяльності та анулюванням строку дії ліцензії на продаж підакцизних товарів;
• на підставі наказу складається акт списання в якому зазначається про знищення відповідних товарів та їх списання.

Водночас, при списанні залишків нереалізованих підакцизних товарів акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів не нараховується.

     2. ПДВ наслідки при списанні залишків підакцизних товарів.

ДФС роз'яснює, що якщо платником ПДВ здійснюється операція зі списання ТМЦ, то вони починають використовуватися в операціях, які не є госпдіяльністю такого платника податку. Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 ПКУ є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. Оскільки відбувається списання підакцизних товарів у зв’язку з втратою чинності ліцензії, вони починають використовуватися платником в операціях, що не є господарською діяльністю.

Списання підакцизних товарів чи продукції (як і списання звичайних товарів)  розглядається податківцями як негосподарське використання такої продукції. Таким чином, власник списаних товарів має визначити ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

Відповідно до пп. «г» п. 198.5 ПКУ платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ. не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду слід скласти та зареєструвати в ЄРПН  в терміни, встановлені п. 201.10 ПКУ, зведену податкову накладну за товарами, які починають використовуватися в операціях, що не є госпдіяльністю платника ПДВ. Вказана норма поширюється на весь обсяг втрачених товарів, незалежно від того, чи перевищує цей обсяг норми природного убутку, чи ні.

        3. Порядок складання компенсуючої ПН при списанні алкоголю.

Згідно з п. 198.5 ПКУ покупець – платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, якщо товари (послуги), необоротні активи:

• спочатку отримувалися з ПДВ для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, господарській діяльності, а потім починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або негосподарській діяльності (пп. «а», «б», «г» п. 198.5 ПКУ). Тут напрямок використання активів міняється, тому податкові зобов'язання нараховуються на дату початку використання таких активів в неоподатковуваних операціях і негосподарській діяльності.

Така податкова накладна складається з урахуванням наступних критеріїв:

• реквізит "Зведена податкова накладна" - зазначається код ознаки 1 - у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ (див. п. 11 Порядку № 1307).
• реквізит "Складена на операції, звільнені від оподаткування" - проставляється відмітка "Х";
• тип причини невидачі покупцю – 13 "Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності";
• реквізит "Отримувач (покупець)" - проставляється власне найменування та умовний ІПН 600000000000.
• графа 2 розділу Б "Номенклатура товарів/послуг продавця" - проставляється дата та номер податкової накладної, за якою був визнаний податковий кредит за списаними товарами;
• графа 4 розділу Б – проставляється "грн";
• графа 10 розділу Б – проставляється вартість списаних товарів без ПДВ на підставі податкової накладної, яка вказана у графі 2 розділу Б;
• графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9, 11 розділу Б не заповнюються.

Висновки:

Враховуючи викладене, оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання товарно-матеріальних цінностей, то вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку. Якщо під час придбання товарно-матеріальних цінностей суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник податку зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей.