• Посилання скопійовано

Неоплачена вартість відвантаженого товару: як скласти ПН?

Постачальник отримав передоплату 90% вартості товару та відвантажив товар. Проте покупець у встановлений строк не здійснив доплату за товар і сторони вирішують питання про повернення товару. Причому покупець не повернув видаткову накладну. Чи повинен постачальник складати ПН на неоплачену вартість товару?

Податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату, яка настала раніше: дату отримання коштів чи дату відвантаження товарів (пп. 187.1 ПКУ).

Відповідно до пп. 201.1 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку повинен скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. Таким чином, отримавши передоплату, на дату такої передоплати і в сумі такої передоплати постачальник складає і реєструє податкову накладну.

Наступна подія – дата відвантаження товару. Це означає, що на дату відвантаження потрібно скласти і зареєструвати в ЄРПН наступну податкову накладну – на вартість неоплачених, але відвантажених товарів, яка складає 10% від загальної вартості.

Причому податкові накладні складаються на підставі первинних документів (див. пп. 44.1 ПКУ). Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами.

Тобто, якщо документів, які підтверджують відвантаження, немає, у постачальника начебто немає підстав виписувати податкову накладну. Але ж з питання зрозуміло, що операція відвантаження фактично відбулася. Тому має бути задокументована і відображена в обліку. Має бути складена також і податкова накладна.

В цій ситуації можна порадити скористатися нормою абз. 2 п. 2.6 Положення №88. Якщо правилами документообігу підприємства передбачена можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку господарську операцію до облікових регістрів бухгалтерського обліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг.

Тому рекомендуємо відповідальній за відвантаження товарів особі скласти внутрішній документ (акт), в якому зазначити про фактичне відвантаження товарів. Такий акт має бути затверджено керівником підприємства.

Цей акт буде підставою як для бухгалтерського обліку, так і для складання податкової накладної постачальником. Втім, для уникнення подальших непорозумінь сторонам варто заздалегідь дійти згоди щодо прийняття або повернення товару, а також щодо складання документів про цю операцію.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20245863
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024253