• Посилання скопійовано

Чи можна будівельній організації не застосовувати касовий метод обліку ПДВ?

Кошти надійшли на поточний рахунок субпідрядника від підрядника в будівництві лікарні "Охматдит", який не є бюджетною організацією, з його рахунку в казначействі. Чи є вибір у будівельній організації використовувати чи ні касовий метод, коли кошти надходять з казначейського рахунку?

Запитання:

Чи є вибір у будівельній організації використовувати чи ні касовий метод, коли кошти надходять з казначейського рахунку? Кошти надійшли на поточний рахунок субпідрядника від підрядника в будівництві лікарні "Охматдит" з його рахунку у казначействі, який не є бюджетною організацією. Акт підписано та роботи прийнято замовником. Обладнання, отримане для використання в будівництві в рамках даного договору для подальшого закриття робіт. Чи потрібно робити відмітку в декларації з ПДВ про застосування касового методу, якщо за іншими будівельними контрактами підприємство зробило вибір його не застосовувати? Чи має право підприємство, коли не задіяний казначейський рахунок взагалі, маючи, наприклад, 20 контрактів, за 10 – зробити вибір та працювати за касовим методом, а за іншими 10 – за правилом першої події, і чи ставити позначку в декларації?

Відповідь:

Щодо застосування касового методу для цілей оподаткування ПДВ

В абз. 4 п. 187.1 ПКУ зазначено, що за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до пп. 14.1.266 ПКУ.

Під касовим методом для цілей оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ в пп. 14.1.266 ПКУ розуміється метод податкового обліку, за яким:

- дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг);

- дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

ДПС в ІПК від 19.12.2019 р. №2024/6/99-00-07-03-02-15/ІПК та від 16.12.2019 р. №1895/6/99-00-07-03-02-15/ІПК повідомляє, що протягом одного звітного (податкового) періоду платник податку для визначення податкових зобов'язань з ПДВ може застосовувати, як касовий метод податкового обліку (за операціями з виконання підрядних будівельних робіт), так і зобов'язаний застосовувати загальновстановлені правила (за усіма іншими операціями з постачання товарів/послуг).

Нормами ПКУ не передбачено подання до контролюючих органів будь-яких заяв чи повідомлень про початок застосування касового методу податкового обліку за власним вибором платника податку відповідно до п. 187.1 ПКУ.

Отже, починаючи зі звітного (податкового) періоду, в якому платник податку почав застосовувати касовий метод податкового обліку, він у відповідному полі податкової декларації з ПДВ має проставити відмітку про застосування касового методу податкового обліку.

Також слід зазначити, що облікова політика є елементом системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві.

Пунктом 2.1 Методичних рекомендацій № 635 визначено, що розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності.

Отже, про застосування касового методу податкового обліку платник податків може зазначити в розпорядчому документі про облікову політику.

Крім того зазначимо, що нормами п. 187.9 ПКУ передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Щодо поширення норм п. 187.7 ПКУ на субпідрядника

Відповідно до п. 2 Постанови №1070 попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім'я в органах Держказначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів органам Держказначейства для здійснення платежів.

Визначення поняття «бюджетні рахунки для операцій з бюджетними коштами» та «небюджетні рахунки» надано у Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженої наказом Мінфіну від 22.06.2012 р. № 758 (далі – Порядок №758).

Бюджетні рахунки для операцій з бюджетними коштами абз. 4 п. 1.2 Порядку №758 визначено як рахунки для здійснення операцій з бюджетними асигнуваннями, передбаченими на виконання відповідних програм і заходів у державному та місцевих бюджетах, які відкриваються розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів.

Бюджетні рахунки для операцій з бюджетними коштами поділяються на особові рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів місцевих бюджетів, реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, рахунки одержувачів бюджетних коштів, рахунки для обліку операцій по загальнодержавних видатках та кредитуванню, рахунки для обліку операцій з міжбюджетними трансфертами.

Небюджетні рахунки в абз. 7 п. 1.2 Порядку №758 визначено як рахунки, які відкриваються органами Казначейства у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів, підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам - підприємцям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

До небюджетних рахунків відносяться депозитні рахунки, рахунки для зарахування коштів єдиного соціального внеску, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, рахунки для операцій з коштами від приватизації майна, коштами фінансового резерву та інші рахунки клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Визначення банківського рахунку наведено у Законі України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 2121-III (далі - Закон №2121).

Банківські рахунки в ст. 2 Закону №2121 визначено як рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Відповідно до п. 4 Положення №215 Державна казначейська служба України відповідно до покладених на неї завдань та в установленому законодавством порядку здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; здійснює відкриття і закриття рахунків в національній валюті, проводить операції на рахунках, формує та видає виписки з рахунків.

ДФС в ІПК від 24.07.2019 р. №3437/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомляє, що для цілей застосування норм розділу V ПКУ та підрозділу 2 розділу XX ПКУ з метою визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, слід розглядати як банківські рахунки.

Отже, датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання послуг (виконання робіт) з оплатою за рахунок бюджетних коштів, у разі якщо такі бюджетні кошти надходять на небюджетний рахунок платника податку, відкритий в управлінні Держказначейства, є дата зарахування бюджетних коштів на такий небюджетний рахунок платника податку.

У разі якщо оплата за виконання робіт за договором надходить підприємству з небюджетного рахунку генпідрядника, відкритого в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, така оплата не вважається оплатою за рахунок бюджетних коштів.

Тому дата виникнення податкових зобов'язань субпідрядника при здійсненні операцій з виконання робіт за договором з оплатою з рахунку генпідрядника, відкритого в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів визначається у загальному порядку, за правилом першої події.

Про це також повідомляє ГУ ДФС у Дніпропетровській області в ІПК від 08.05.2019 р. №2023/ІПК/10/04-36-12-01-16. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Продаж БПЛА: що з ПДВ?
    Підприємство виготовляє і продає дрони іншим суб’єктам господарювання. Складові запчастини придбаваються у вітчизняних постачальників. Як скористатися пільгою щодо звільнення від оподаткування ПДВ за пп. 5 п. 32 підр. 2 розд. ХХ ПКУ?
    Сьогодні 11:1135
  • Особливості ПДВ в разі оплати фізособою за послуги, надані бюджетній установі
    Фізособа – працівник бюджетної установи оплатила зі свого особистого банківського рахунку на рахунок ТОВ (платник ПДВ) за послуги у сфері інформатизації за укладеним із даною установою та ТОВ договору про надання послуг. Як провести даний платіж в бухобліку? Як нарахувати ПДВ, якщо є виписаний рахунок і акт про надання послуг, а оплата надійшла не з бюджетного рахунку?
    12.04.202422
  • Послуги надані нерезиденту, а споживач резидент: що з ПДВ?
    ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем нерезиденту. В контракті зазначено, що технічний проєкт виконується для резидента (2) за його адресою перебування. Нерезидент контролює виконання умов, приймає послуги, здійснює оплату послуг та підписує документи. Чи буде оподатковуватися ПДВ ця операція?
    28.03.2024581
  • Перехідні операції при реєстрації платником ПДВ з середини місяця
    Підприємство – платник ЄП ІІІ групи з 01.01.2024 р. перейшло на загальну систему, але заяву на реєстрацію ПДВ не подало вчасно – платник ПДВ з 25.01.2024 р. За електроенергією воно сплатило 08.01.2024 р., ПН складена 31.01.2024 р. за правилами касового методу. Станом на 01.02.2024 р. підприємство має борг за січень 2024 р., який буде сплачено у лютому. ПН складена 29.02.2024 р. Як включити ці ПН до податкового кредиту?У серпні 2023 р. підприємство відвантажило товар, оплата надійшла у лютому. Чи виникнуть ПЗ з ПДВ?
    27.03.202463
  • Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?
    Підприємство у січні 2024 року склало та зареєструвало зайву ПН на операцію поставки, що не відбулася. Цю ПН включено у декларацію січня. Помилку виявлено у березні 2024 р., тоді ж складено та зареєстровано РК. У якому періоді треба відобразити зменшення податкового зобов’язання: у січні 2024 р., подавши УР до декларації та відкоригувати на суму помилкової ПН, чи включити РК у березні 2024 р. та не подавати УР до декларації?
    25.03.20241461