• Посилання скопійовано

Чи включається страховий платіж до митної вартості товару з метою нарахування ПДВ?

За страхування імпортованого товару, поставленого на умовах ЕХW (товар переходить у власність покупця на момент його передачі перевізнику за межами України), сплачується платіж у гривнях резиденту України. Чи включається страховий платіж до митної вартості товару для нарахування ПДВ? При другій умові – переходу власності за МД, чи включати – в митну вартість для нарахування ПДВ ?

Запитання:

Імпортуємо товар на умовах ЕХW. Платимо транспортникам – резиденту за:

1) Міжнародні - транспортні витрати   Бельгія-Польща - в акті 73600 грн,  0% ПДВ ;

2) Вантажо-розвантажувальні роботи  за межами України - в акті - 9767,55 грн,  без ПДВ ;

3) Транспортно-експедиційне обслуговування (резидент) -18527,04  грн,  ПДВ 20% ;

4) Міжнародні транспортні перевезення по маршруту Краківець пункт переходу -Луцьк Україна -Київ  Україна  - 26400 грн,   безПДВ 20%,

включаємо до митної вартості для оподаткування ПДВ суми 73600 грн та 9767,55 грн. Також є плата за страхування імпортованого товару, поставленого на умовах ЕХW, платіж в гривні резиденту України, товар переходить у власність на момент передачі перевізнику за межами України. Чи потрібно такий страховий платіж включати до митної вартості для оподаткування ПДВ? Чи при другій умові - переходу власності за МД треба включати в митну вартість для нарахування ПДВ?

Відповідь: Відповідно до п. 206.2 ПКУ операції з ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною пп. 194.1.1 ПКУ, крім звільнених операцій. 

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ПКУ).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в ст. 49 Митного кодексу (далі – МКУ) визначена вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями ст. 51 МКУ передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ, а митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до гл. 9 МКУ.

У випадках, передбачених МКУ декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МКУ).

При цьому страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, включено до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів (п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ).

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за методами, встановленими ч. 1 ст. 57 МКУ. 

ВСУ у складі колегії суддів КАСУ по справі №821/829/18, адмінпровадження №К/9901/5724/19 (https://alibi.dp.ua/1042-vklyuchennya-do-tsini-vitrat-na-strakhuvannya-ta-transportuvannya-tovaru) 18.07.2019 р. досліджував питання щодо витребування митницею від декларанта додаткових документів під час визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон. 

На підставі ст. 53 МКУ у випадках, передбачених МКУ, декларант одночасно з митною декларацією подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у ч. 2 ст. 53 МКУ. 

У разі якщо документи, включені до вказаного переліку, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 к.д. надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку (ч. 3 ст. 53 МКУ). 

У вказаній справі підставою для прийняття Митницею спірного рішення про коригування митної вартості товарів стало те, що витрати на страхування та транспортування не включені до вартості товару. 

ВСУ наполягає на безпідставності таких доводів відповідача, оскільки заявлення декларантом витрат на страхування та транспортування до складових митної вартості може мати місце лише у випадку, якщо такі витрати не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар. 

Положення ч. 10 ст. 58 МКУ містять перелік витрат (складові митної вартості), що при визначенні митної вартості додаються до ціни, яка фактично була сплачена чи підлягає сплаті за оцінювані товари, у разі коли такі витрати не включалися до вказаної ціни. 

Витрати на страхування оцінюваних товарів належать до складових митної вартості, що містяться у вказаному переліку (п. 7 ч. 10 ст. 58 МКУ).

Наприклад, за офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») зобов’язує продавця:

- оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення;

- застрахувати товар за власний рахунок.

Відповідно обов`язок на укладення договору перевезення та страхування у покупця відсутній (пункти А3, Б3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010).

Тобто, витрати на страхування та транспортування вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена покупцем або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару). Тому вказані витрати не додаються при визначенні митної вартості товару. 

Незазначення в контракті про зарахування цих витрат до загальної суми (ціни товару) протилежного не доводить. Тому що сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, встановили, що витрати на страхування та транспортування входять до ціни товару.

За таких обставин Суди дійшли висновку, що вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі – необґрунтованим.

В ситуації, що розглядається, товар імпортується на умовах ЕХW (EX Works (... named place) Франко завод (... назва місця) за Інкотермс 2010. Термін «Франко завод» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Виходячи з умов ЕХW, право власності на товар переходить до покупця в момент його отримання (завантаження на транспортний засіб) зі складу продавця.

Отже, продавець не мав змоги включити витрати на страхування, оплачені покупцем третій особі – резиденту, до ціни товару. Тому є всі підстави для включення страхового платежу до митної вартості товару, в т.ч. у разі переходу право власності на товар, що імпортується, на момент перетину кордону (оформлення митної декларації).

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.2024926
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202429
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202428
  • Як скласти ПН на аванс, коли вартість робіт достовірно невідома?
    Замовником перераховано аванс за будівництво нежитлового об’єкта. Загальна вартість будівництва достовірно невідома, акти будуть закриватись щомісяця поетапно по формі КБ. На суму передплати виписано ПН на всю суму передплати з кількістю 1, одиниця виміру грн. Як має бути складена ПН за умови авансової оплати? На яку дату здійснюється РК: на дату проміжного акту чи на дату останнього акту за всіма ПН?
    17.04.20249065
  • ПДВ та облік при передачі продукції, якщо оплачує третя сторона
    Підприємство виробляє медичні меблі. За тристороннім договором покупцем (замовником) є лікарня, а оплачує благодійний фонд. Рахунок виставляється фонду, який оплачує 70% рахунку, потім меблі виробляються і передаються лікарні. Після підписання тристороннього акту прийому-передачі, фонд оплачує залишок 30%. Які особливості ПДВ? Як відображати в бухобліку?
    17.04.202434